Словник термінів стратегічного менеджменту - стратегічний менеджмент - Менеджмент - Каталог статей - Все для студентів



Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » стратегічний менеджмент

Словник термінів стратегічного менеджменту

Багатонаціональна (або багаторегіональна) конкуренція - це
конкуренція яка, що має місце в рамках „країна-країна”.
Бенчмаркинг (англ. Benchmarking) - підхід до планування діяльності
компанії, що передбачає безперервний процес оцінки рівня продукції, послуг
і методів роботи, що відкриває, вивчає і оцінює все краще в інших
підприємствах з метою використання отриманих знань у роботі свого
підприємства.
Глобалізація конкуренції - результат еволюції процесів диференціації
й інтеграції, які підкріплюються тенденцією стирання економічних границь.
Глобальна стратегія – корпоративна стратегія підприємства однакова
для всіх країн.
Глобальний ринок — це міжнаціональний ринок, попит на якому
можна задовольнити пропозицією одного базового товару, підтримуючи цей
попит інструментами продажів і маркетингу.
Диверсифікація – процес розширення сфеи діяльності підприємства.
Основною метою такого кроку є розподіл ризиків та скорочення залежності
підприємства від одного ринку або одного асортименту продукції.
Диверсифікація може здійснюватися декількома способами, не виключаючи
придбання інших підприємств, які вже обслуговують цільові ринки.
Погрози – негативні тенденції і явища, які можуть привести за
відсутності відповідної реакції підприємства до значного зменшення обсягу
продажів і прибутку (зниження купівельної спроможності населення й
підприємств, посилення конкуренції на ринку).
Зовнішнє середовище – правила і норми здійснення і обмежень
діяльності суб’єктів господарювання, продиктовані галуззю, регіоном,
країною, світом, на яких підприємство не може мати прямої дії.
Картель – об’єднання підприємств однієї галузі, які укладають угоду
щодо різних питань комерційної діяльності (про ціни, ринки збуту, обсяги
273
виробництва і продажу, асортимент та ін.).
Конкурентна перевага – наявність переваг у підприємства перед
конкурентами, можливість запропонувати споживачам кращу ціну, якість,
сервіс. Звичайно конкурентна перевага призводить до зниження цін, але в тих
випадках, коли покупцям пропонується більше користі і більш висока якість,
можна підвищувати ціни саме тому, що в підприємства є конкурентні
переваги.
Конкурентні стратегії – це потенційно складна для вивчення область,
яка включає всі види діяльності підприємства, направлені на збереження
конкурентної переваги на ринку.
Кооперативні стратегії – включають конкурентні стратегії,
побудовані на взаємодопомозі між підприємствами. Відомо, що будь-які
кооперативні стратегії можна розглядати як стратегічні союзи (strategic
alliances). До стратегій такого типу відносяться:
- погодження або союзи між двома або декількома підприємствами;
- прагнення виконувати поставлені завдання;
- факт, що союз є взаємовигідним.
Конгломерат – організаційна форма інтеграції суб’єктів
господарювання, що об’єднує під єдиний фінансовий контроль мережу
різнорідних підприємств, не зв’язаних виробничим ланцюгом.
Консорціум – тимчасовий союз господарсько незалежних підприємств,
метою якого є їх скоординована підприємницька діяльність (найчастіше
утворюється для високоякісного виконання замовлень і проектів шляхом
консолідації зусиль і коштів учасників).
Концерн – об’єднання самостійних підприємств, зв’язаних через
систему участі, виробниче співробітництво, фінансові зв’язки, угоди про
загальні інтереси, патентно-ліцензійні угоди.
Маркетингова стратегія – відноситься до окремих процесів, які
приймаються маркетинговими підрозділами підприємства, щоб досягти
специфічних цілей або виконати конкретні завдання. Стратегія маркетинга
274
також охоплює питання вкладення ресурсів з метою розвитку та підтримки
ринкових можливостей підприємства.
Мікросередовище – це середовище, в якому знаходяться зовнішні по
відношенню до підприємства сторони, зацікавлені в його діяльності
(stakeholders) й безпосередньо контактуючі з підприємством. Це групи, які
мають значний вплив на діяльність підприємства. До них можна віднести
партнерів, провайдерів фінансів, регулятивні органи, державу й конкурентів.
Місія – це генеральна мета підприємства, чітко виражена причина його
існування, яка стосується його довгострокової орієнтації на будь-який вид
діяльності й відповідне місце на ринку. Місія формується перш за все з точки
зору підвищення соціальної ролі підприємства.
Можливості – позитивні тенденції і явища зовнішнього середовища,
які можуть привести до збільшення обсягів продажів і прибутку (зниження
податків, зростання доходів населення і підприємств, ослаблення позицій
конкурентів).
Портфельна стратегія – це аналіз портфелів підприємства або його
стратегічних бізнес-одиниць, а не вивчення самих продуктів окремо. В
основному для цього застосовують дві моделі: бостонська матриця
„зростання-частка ринку” або матриця сортування, розроблена компанією
„Genersl Electric”, або бізнес-фільтр. Мета цих моделей – розібратися в
портфелі підприємства і в тому, чи є необхідність в змінах.
Потенціал людський - складне поняття, що характеризується
чисельністю населення, режимом його відтворення, статевовіковою
структурою, особливостями системи розселення, рівня урбанізації, рівнями
освіти і професійної кваліфікації, доходів і витрат, життєвим рівнем
населення, забезпеченістю соціальними послугами тощо.
Потенціал підприємства - ресурси, які є в розпорядженні, можливості
їх використання у процесі створення певних благ (товарів, послуг) та
спрямованість на досягнення цілей суб’єкта господарювання.
275
Потенціал регіону ресурсний – потенціал, який найбільш повно
відображає цільову функцію даного поняття, акцентує увагу на ресурсах як
основі забезпечення розвитку регіону.
Пул – форма об’єднання підприємств, при якій прибуток всіх учасників
надходить у загальний фонд і розподіляється між ними в установленій
пропорції.
СЗГ – це окремий сегмент зовнішнього оточення підприємства, що
має свої відзначні характеристики, на який воно має або хоче одержати
вихід. СЗГ має певні кількісні і якісні характеристики, до основних з яких
належать:
Синдикат – об’єднання однорідних промислових підприємств,
створене з метою організації продажу через загальну збутову мережу, з
суб’єктами якої кожний з учасник укладає угоду на однакових умовах.
Синергія – це користь, яку можна отримати від об`єднань декількох
підрозділів підприємства замість того, щоб надати їм можливість працювати
незалежно одне від одного. Іншими словами, підприємства будуть прагнути
згрупувати взаємодоповнюючі види діяльності в ситуаціях, коли вирогідність
співробітництва висока. Це означає, що всі учасники можуть отримати
користь, особливо якщо загальна робота або діяльність створює основи для
союзу.
Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються
цільовий та інтегральний підходи до діяльності підприємства, що дає
можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними
можливостями (потенціалом) підприємств та приводити їх у відповідність
шляхом розробки та реалізації системи стратегій («стратегічного набору»).
Стратегічний аналіз - це комплексне дослідження позитивних і
негативних факторів, які можуть вплинути на конкурентний стан
підприємства в перспективі, а також на можливості з досягнення його
стратегічних цілей
276
Стратегічний менеджмент - це дієва, зорієнтована система, яка
включає процес реалізації стратегії, а також оцінку і контроль її виконання,
забезпечує створення та підтримання стратегічної відповідності між цілями
підприємства, його потенціалом і можливостями у зовнішньому середовищі.
Стратегічні альтернативи (лат. alternare — чергуватися, від alter —
один з двох) — комплекс обґрунтованих самостійних стратегій, спрямованих
на досягнення стратегічних цілей підприємства на основі використання
наявних ресурсів.
Стратегічні альянси (СА) – це різні міжфірмові союзи, які
створюються для спільного вирішення орієнтованих на глобальний ринок
конкурентних завдань у тій або іншій області, але що дозволяють
продовжувати суперництво в інших сферах. СА є більше гнучким видом
управлінських стратегій у порівнянні із трансграничними СІП, як правило,
вони не пов'язані зі зміною структури власності фірм – учасників; у рамках
СА компанії мають широкий вибір партнерів для укладання стратегічних
альянсів і можуть використовувати інші організаційні форми ділового
співробітництва.
Стратегічні господарюючі центри (або інакше – СГЦ) –
внутрішньофірмовий структурний підрозділ, відповідальний за стратегію
розвитку в одній або декількох СЗГ, на який покладають відповідальність за
вибір стратегічних напрямків діяльності та відповідальність за реалізацію
прибутку.
Стратегічні родини - узагальнююча форма підприємництва
компаній, які не конкурують одна з одною, мають взаємодоповнюючу
управлінську стратегію, залежать одна від одної у процесі досягнення успіху
на ринку. Як приклади стратегічних родин можна навести відносини
„замовник-постачальник” і зв'язок між виробляючими компаніями й
обслуговуючими їхніми банками.
Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської
діяльності на підприємстві, що полягає у спостереженні й оцінці
277
проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення
поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення
стійкого зворотного зв’язку.
Стратегічний набір підприємства — це, своєрідний перелік
найефективніших способів досягнення цілей на даному етапі розвитку
підприємства.
Стратегія НДДКР — це стратегія створення та використання
нововведень різних типів, що, зрештою, і забезпечує підприємству
стратегічний розвиток.
Трест – об’єднання в єдиний виробничий комплекс підприємств, які
втрачають виробничу, комерційну і юридичну самостійність.
Фінансово-промислова група – інтегрований комплекс, в рамках якого
відбувається об’єднання промислових і торгових підприємств та фінансово-
кредитних установ для здійснення координованої виробничо-господарської
діяльності з метою вирішення загальних завдань.
Функціональна стратегія — тип забезпечуючої стратегії у
стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної
функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй
досягнення цілей, а також (за наявності взаємопов’язаних обгрунтованих
функціональних страте-гій) керованість процесами виконання загальних
стратегій та місії фірми.
Ціль - конкретний кінцевий стан або результат, який бажало б
отримати підприємство в результаті своєї діяльності.
Економічний потенціал регіону – сукупна здатність галузей
народного господарства регіону виробляти продукцію, здійснювати
капітальне будівництво, перевезення вантажів, надавати необхідні послуги
населенню.

Хостинг від uCoz | Неділя, 04.12.2016 | Вітаю Вас Гість | RSS