|
За ординалістською версією оптимізація
споживчого вибору полягає у суміщенні „моделі
бажаного” та „моделі можливого” і пошуку
оптимального кошика, який повинен належати
бюджетній лінії, але в той же час найповніше
задовольняти уподобанням споживача, тобто
досягати найвищої з можливих кривих
байдужості.
Таке поєднання одержимо, сумістивши карту
байдужості з графіком бюджетної лінії, як це
зображено на рис. 4.7. Найвищою з доступних
споживачеві кривих байдужості є , яка лише
дотична до бюджетної лінії. Оптимум
знаходиться в точці .
Напевне, споживач хотів би досягти точки , але
цей рівень корисності виходить за межі
бюджетної лінії. Також споживач має
можливість вибрати набори і , які мають
спільні точки з бюджетною лінією, але вони
знаходяться на нижчій кривій байдужості .
Крім того, ці точки нераціональні. В межах
тієї ж суми видатків споживач може обрати
єдиний кошик Е вищого рівня корисності.
Найпривабливіший для споживача кошик
називається оптимальним вибором або
рівновагою споживача. Досягнувши рівноваги,
споживач не має стимулів до зміни свого стану,
– за інших рівних умов у не існує жодної
можливості покращити його добробут. Будь-який
інший набір товарів або недосяжний, або
лежить на поверхні байдужості нижчого рівня.
Саме тому точки на рис. 4.7 та на рис. 4.8 є
точками рівноваги споживача.
Можна обґрунтувати рівновагу споживача
алгебраїчно. Лише в точці , де бюджетна лінія і
крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий.
Як ми знаємо, нахил кривої байдужості
відображає гранична норма заміни , а нахил
бюджетної лінії – співвідношення цін . Тобто
в точці рівноваги: або .
Ця рівність є рівнянням рівноваги споживача,
аналогічним одержаному за кардиналістською
версією. Рівняння рівноваги відображає не
тільки умови оптимізації споживчого вибору,
але й умови оптимізації в ринковій економіці
в цілому: оптимізація досягається тоді, коли
гранична вигода дорівнює граничним витратам
.
У цій моделі також знайшло відображення
фундаментальне припущення прихильників
теорії граничної корисності про те, що
пропорції обміну товарів і ринкове
ціноутворення ґрунтуються на корисності.
|