Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
Економічні статті
Менеджмент
Маркетинг
Мікроекономіка
Макроекономіка
Фінанси підручники
Початкова школа
Головна » Статті » Економічні статті

Режим функціонування операційної системи

ОС в будь-яккому вигляді має 2 тенденції свго існування:

― функціонування;

― розвиток;



Функціонування ― це підтримання життєздатності, збереження функцій які визначають цілісність ОС, її якісну визначеність та сутнісні характеристики.

Розвиток ― це набуття ОС нових властивостей, що змцнюють життєздатність в умовах змінного зовнішнього середовища.

Режим ― встановлений порядок робіт.

Режим функціонування ― сукупність параметрів та умов функціонування, що забезпечують створення продукту, передбачене технологією, а також створення і поточне відтворення елементів ОС.

Режим ОС складається з ряду часткових аспектів:

―технологічна дисципліна ― це мінімально-необхідна сукупність процедур дя забезпечення основної технології, дотриманнянайважливіших прямих параметрів даної технології;

― рівень використання ресурсів;

― узгодження осеновних функцій у просторі і часі;

  дотримання норм допоміжного забезпечеення основної технлогії;

― підтримка робочого стану основних елементів ОС;

― рівень організаційного забезпечення єдності основних параметрів (інформаційне, документальне, кадрове забезпечення єдності).

Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві

ОС, що перебуває на стадії стабільного функціонування, як правило, передбачає не більше 1 оптимального режиму. В той же час, розглядаючи параметри цього оптимального режиму, ми можемо допускати використання різних варіантів, які пристосовують систему до поточних змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Виділяють  нормальний та перехідний режими функціонування ОС.

Поняття нормального режиму характеризує співпадання або достатню близькість фактичних та планових показників ОС, яка функціонує без виходу на критичні (руйнівні) точки.

Нормальний режим характерний для 2 і 3 етапів життєвого циклу  системи.

Управління перевагами нормального  режиму:

― можливість підвищення кваліфіації персоналу в силу стабільності функцій, які ним виконуються;

― підвищення якості продукції;

― можливість впровадження покращуючї інновації;

― можливість зосередження менеджменту на окремих ділянках чи напрямх управліня ― за рахунок зниження контролю над стабільними і незміними ділянками.

Типові проблеми і суперечності управління системою, яка еребуває у нормальному режимі:

― відсутність внутрішніх стимулів для інновацій;

― можливість накопичення внутрішніх суперечностей між параметрами чи умовами;

― застосування компонентів ОС;

― накопичення професійно-технологічних вимог в середині ОС, тобто перетворення ворчих функцій у рутинні, стандартні, уніфіковані, незалежні від реального стану зовнішнього та внутрішнього середовища.

Перехідний режим  передбачає такі значення управлінських параметрів, які перебувають на проміжку між руйнівними та оптимальними значеннями. Перехідний режим є нестійким, характеризується недотриманням технологічної дисципліни, порушенням якості і структури ресурсів, неузгодженістю в часі та просторі основних параметрів систем.

Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці

Можливі виходи для системи, яка перебуає в перех. режимі:

А) повернення на початковий рівень;

Б) перехід до нового оптимального рівня;

В) руйнування ОС, тобто незворотнє припинення діяльності.

Перехідний режим пов'язаний рядом причин, які можна поділити на :

― зовнішні ― проблеми ресурсного забезпечення та проблеми пов'язані зі споживачами;

― внутрішні ― технологічні збої та організційно-управлінські проблеми.

Менеджер повинен враховувати, що виконавці не здійснюють системних помилок. Якщо помилка здійснюється більше 1 разу, то винен у цьому керівник, а не виконавці. Керівик повинен виявляти, аналізувати і запобігати системним помилкам виконавців.

Хостинг від uCoz | Четвер, 28.03.2024 | Вітаю Вас Гість | RSS