|
Основою уніфікованих міжнародних правил торгівлі товарами є три фундаментальних принципи:
- недискримінації;
- взаємності або еквівалентності;
- доступу до ринку.
2.1.3.1. Принцип недискримінації
Принципи недискримінації фактично формується двома по-ложеннями: режимом найбільшого сприяння (РНС) та національ-ним режимом.
Сутність режиму найбільшого сприяння викладена в Статті І ГАТТ "Загальний режим найбільшого сприяння”. [1. с.438-439] Скорочено РНС означає, що будь-яка перевага, сприяння, приві-лей чи імунітет, які надаються одній країні повинні бути негайно і безумовно надані всім членам СОТ. А ще точніше можна сказа-ти, що більш сприятливі умови, надані товару певної країни (не-залежно від того є країна членом СОТ чи ні) повинні надаватись подібним продуктам всіх членів СОТ. Причому це положення стосується як імпорту, так експорту і транзитних торгових опе-рацій. А подібними вважаються товари які є ідентичними, або дуже схожими за основними характеристиками на товар, якому надано РНС. Важливо зазначити, що режим найбільшого сприян-ня поширюється не тільки на мита і митні збори при експорті та імпорті, а й на: міжнародні платежі за імпорт або експорт; методи стягнення мит, митних зборів та платежів; внутрішні податки та збори відносно імпортованих товарів; митні процедури (правила і формальності щодо процесів імпорту та експорту товарів); закони, правила, норми, що регулюють умови реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку; широкий спектр заходів нетарифного регулювання.
Вимоги дотримання принципу недискримінації (РНС) міс-тяться не тільки в Статті І ГАТТ. Вони стосуються також таких аспектів регулювання зовнішньої торгівлі як:
- внутрішнє кількісне регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи про-порціях — Стаття ІІІ "Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання” (п.7) [1. с.442]
- розподіл демонстраційних квот на кінематографічні фільми між джерелами постачання — Стаття IV "Спеціальні по-ложення щодо кінематографічних фільмів” (п.8) [1. с.443]
- транзит товарів через територію сторони — Стаття V "Свобода транзиту” (п.5, 6) [1. с.444]
- режим щодо вимог маркування — Стаття ІХ "Познач-ки про походження” (п.1) [1. с.448]
- застосування кількісних обмежень — Стаття ХІІІ "Не-дискримінаційне застосування кількісних обмежень” (п.1) [1. с.454]
- діяльність державних торговельних підприємств — Стаття XVII "Державні торговельні підприємства” (п.1) [1. с.459]
- урядове сприяння економічному розвитку (застосу-вання захисних чи інших заходів; надання тарифного захисту, необхідного для заснування певної галузі промисловості; засто-сування кількісних обмежень з метою збереження рівноваги пла-тіжного балансу; надання урядової допомоги, необхідної для сприяння становленню певних галузей промисловості) — Стаття XVIII "Урядове сприяння економічному розвитку” (п.20) [1. с.465]
- застосування загальних винятків з ГАТТ (у спосіб, який би являв собою засіб свавільної чи невиправданої дискримі-нації між країнами, прихованого обмеження міжнародної торгів-лі) — Стаття ХХ "Загальні винятки” [1. с.467-468]
Таким чином, зобов’язання, які беруть на себе країни відносно забезпечення РНС поширюються безумовно на всіх членів СОТ і застосовуються відносно методів як тарифного, так і нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.
Зміст національного режиму розкриває Стаття ІІІ ГАТТ "На-ціональний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулю-вання”. [1 с.441-443]
Якщо режим найбільшого сприяння забороняє дискримінацію серед зарубіжних країн, то національний режим забороняє дис-кримінацію між зарубіжними і національними товарами на внут-рішньому ринку. Інакше кажучи, товарам, імпортованим на територію країни за всіма встановленими митними процедурами і правилами, повинен надаватися режим на менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічний товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспо-ртування, розподілу чи використання товарів.
При цьому важливо зазначити, що "не менш сприятливий ре-жим” не завжди означає ідентичний, як і національний режим по відношенню до імпортованих товарів (зарубіжних експортерів) зовсім не гарантує дуже сприятливих умов — національні режи-ми інших країн можуть бути більш сприятливими. Зобов’язання сторони Угоди полягає лише в тому, що режим відносно товарів як національного, так і зарубіжного походження повинен бути дійсно еквівалентним.
Важливим для організації міжнародної торгівлі елементом на-ціонального режиму є правила внутрішнього кількісного регулю-вання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях ("правила змішування”).
Стаття ІІІ "Національний режим щодо внутрішнього оподат-кування та регулювання” (п.5) визначає, що національний режим щодо так званого "правила змішування” передбачає, що країни не можуть "встановлювати чи застосовувати будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, пере-робки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорці-ях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка певна кількість або частка будь-якого товару повинна постачатися із ві-тчизняних джерел”. При цьому правило внутрішнього кількісно-го регулювання щодо змішування, переробки та використання товарів у певних кількостях чи пропорціях "не повинно застосо-вуватися таким чином, щоб будь-яка така кількість чи частка ро-зподілялися між зовнішніми джерелами постачання”. [1 с.442]
Це означає, що при виробництві певного товару не повинно встановлюватись ніяких спеціальних вимог щодо частки складо-вих національного походження в цьому товарі та/або частки складових, що надходять від іноземного постачальника. Особли-во це стосується випадків, коли встановлення таких вимог пов’язується з наданням податкових та інших пільг конкретним національним або іноземним виробникам (або постачальникам) товарів, що прямо веде до деформації умов доступу на ринок і порушення національного режиму.
|