Класифікація операційних систем (ОС).Критерії класифікації ОС. Визначення типу ОС.

ОС як проектуються, створюються та експлуатуютьсчя в даний час  належать до різних сфер людської діяльності і характеризуються зростаючою складністя як у кількісному так і в якісному аспектах. Для полегшення вивчення ОС необхідно мати їх розгорнуту класифікацію.

Ι . За природою (за типом середовища): промислові, технічні, інформаційні, обчислювальні, фінансові, транспортні, освітні, науково-дослідні.

Промислові ― охоплюють будь-які підприємства, що випускають продукцію та надають послуги. В такій системі, яка створена на основі раціонального поділу праці та поєднання в просторі і часі предметів, засобів і самої праці, реалізуєься операційна функція, тобто дії, щодо конертування вхідних матеріалів у товари і послуги.Такі системи складаються з 3 підсистем: переробна, підсистема забезпечення, підсистема планування і контролю.

Технічна ОС ― це система, яка складається з комплектуючих частин, з'єднаних між собою і призначена для самостійного виконаннязаданих функцій: виробництва конкретного виду продукції з можливим задоволенням нових потреб споживача.

Інформаційні ОС ― складається зз підситем і елементів призначених для збирання, переробки інформації та видачі її у розгорнутому вигляді для прийняття рішень

Ι Ι. За рівнем невизначеності середовища

Найважливішою характеристикою середовища у якому працює операційний мененджер є невизначеність. Методи управління персоналом Операційний менеджер не допускає високого рівня невизначеності. За цим  критерієм всі системи можна поділити на:

― жорсткі ― вимагають однозначної відповідності між процесом і технологією;

― багатоваріантні гнучкі системи ― допускають наявність кількох альтернативних комбінацій вихідних ресурсів і декількоїх альтернатив основних теехнологій.

Часто ці 2 типи називають однорідним та гетерогенним.

Однорідні системи вирізняються такими ознаками:

― швиде та ефективне формування ОС для простих та однозначних операційних ситуацій;

― вона може служити підставою для постановки аналізу та рішення завдання спрощення будь-яких ОС.

На коротких часових проміжках, коли можна говорити про незмінність існуючих параметрів, підвищити поточну ефективність можна шляхом спрощення ОС:

1) з множини ресурсних комбінацій вибирається найдоступніша та найдешевша;

2) з множини технологічних ішень вибирається рішення, прив’язане найкращим чином саме до даних ресурсів;

3) вибирається модель взаємозв’язку процесів та продуктів, яка єє найменш варіантною.

 Слід мати на увазі, що спрощена система є потенційним конфліктним процесом, оскільки це пов’язано із зміною повноважень, зон відповідальності, що може призвести до управлінських конфліктів.

Головною ознакою гетерогенних систем є наявність кількох основних категорій, кількох наборів ресурсів для даної технології, кількох варіантів взаємодії продуктів і процесів. Передумовами таких ОС виступають багатоваріантність продукції та її характеристики та багатоваріантність технологічних процесів.

Використання гетерогенних ОС має перевагу на тривалих часових проміжках, коли  є велика ймовірність зміни істотних параметрів. Завдання менеджера ― побудувати імітаціну модель ОС і потім на її основі організувати формування реальної ОС . Це завдання також може спричинити конфлікти та проблеми.

Управлінські переваги гетерогенних ОС:

― такі системи мають ширші можливості реакції;

― реакція системи на зовнішні подразники є спеціалізованою, а отже адекватнішою;

― вона дозволяє ефективно впровадити  принципово нові можливості та ресурси;

― дозволяє знаходячись у рамках ОС виходити на рівень операційних рішень.

Ι Ι Ι . За структурою:

― радіальна― при цій структурі кожен з елементів будь-якої підсистеми Si безпосередньо пов'язаний з системою S.

― радыально-вузлова― передбачаэ зв'язок кожного елементу з системою Sчерез певну пыдсистему Si.

― деревовидна структура ― э найзагальнішою і передбачає зв'язок елементів з системою через множину підсистем та зв'язків, при цьому кожен елемент безпосередньо пов'язаний лише з 1 підсистемою.

ΙV. За масштабністю: сублокальні (1-3 змінних), локальні (4-14), субглобальні (15-35), глоальні (36-100), суперглобальні (більше 100).

V. За ступенем складності:надпрості (відсутні взаємозв'язки), прості (наявні парні взаємозв'язки), складні (наявні взаємозв'язки та взаємовплив), надскладні ( необхідне врахування взаємозв'язків).

VΙ. За характером розвитку у часовому проміжку: дискретні (проектнне виробництво, масове виробництво) та неперервні (нафтопереробка, вугілля).