|
Платіжні вимоги-доручення - це
комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня
частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити
вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця
(платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму
коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює
постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику
коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи,
послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк
(банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий
рахунок постачальника.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в
міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані
роботи, надані послуги, їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного
характеру навіть тоді, коли вони випливають із реальних відносин щодо поставки
товарів і надання послуг.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями можуть бути з акцептом або без
акцепту. Платники мають право повністю відмовитися від акцепту платіжної
вимоги-доручення, коли товари (послуги) не було замовлено; коли товари
відвантажено не на погоджену адресу; коли їх доставлено з порушенням строку;
коли вони недоброякісні, некомплектні; коли не погоджено ціну товару. Часткова
відмова від акцепту платіжної вимоги-доручення можлива тоді, коли поряд із
замовленими відвантажено і якісь додаткові товари; коли документально
встановлено наявність недоброякісної або неукомплектованої частини товарів; у
разі завищення цін, арифметичних помилок у товарно-транспортних документах
тощо.
Основою відмови від акцепту може бути також порушення умов контрактів (угод).
Про відмову від акцепту платник зобов'язаний у встановлений строк повідомити
банк і постачальника, зазначивши причини відмови. Відмова від акцепту не
приймається банком, якщо її недостатньо мотивовано або мотиви суперечать
законодавству чи інструкціям банку. Розрахунок за допомогою платіжної
вимоги-доручення здійснюється за схемою:
1 - постачальник відвантажує продукцію покупцеві; 2
- разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну
вимогу-доручення на оплату; 3 - покупець передає платіжну вимогу-доручення в
банк, який його обслуговує, для переказу коштів; 4 - банк покупця (платника
коштів) списує з рахунка покупця кошти; 5 - банк покупця сповіщає випискою
покупця - власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка; 6
- банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; 7 -
банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача
коштів); 8 - банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунка) про
надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).
Розглянута форма розрахунків об'єднує розрахунки платіжними дорученнями і
платіжними вимогами-дорученнями.
Позитивні її якості полягають у такому: вона більше відповідає фінансовим та
господарським інтересам постачальників і покупців; зміцнює договірні відносини
в господарстві; прискорює оформлення розрахункових документів; платіж
здійснюється за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і
товарно-транспортних документів постачальника.
|