|
|
СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ
|
Система оподаткування - це продукт
діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему
оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку
ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних
завдань, власних національних особливостей.
Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня
1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому було визначено
принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків,
зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено
основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.
Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого
вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 р. було ухвалено другий варіант
Закону "Про систему оподаткування". Третій варіант цього закону
Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р.
В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів
побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників
податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності
платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету
та державних цільових фондів.
Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових
платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що
стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.
Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи
її побудови:
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної
активності;
- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення
виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок
високотехнологічної продукції;
- обов'язковість;
- рівнозначність і пропорційність;
- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
- соціальна справедливість;
- стабільність;
- економічна обгрунтованість;
- рівномірність сплати;
- компетентність;
- єдиний підхід;
- доступність.
На жаль, не всі з перелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення
податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків.
У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних
осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.
На рис. 5.2. зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону
України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 p., а також
наступних доповнень до нього.
Види, фактори та показники руху кадрів
Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а
також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:
- прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок
на нерухоме майно (нерухомість)];
- непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];
- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне
страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього
середовища; рентні збори; гербовий збір);
- державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької
діяльності.
Місцеві податки і збори включають:
- два податки (комунальний податок і податок з реклами);
- різні збори (за право використання місцевої символіки; за пар-ковку
автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що
вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери
послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів,
конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та
ін.).
Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу
зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні.
Основні процеси руху кадрів
По-перше, це
нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих
податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге,
основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення
регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому
|
|
|