Позиція
СОТ, а раніше ГАТТ полягає у забороні застосування урядами країн-членів
кількісних обмежень. З цього положення починається Стаття ХІ "Загальне
скасування кількісних обмежень”: "ніякі заборони чи обмеження, крім мит,
податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних
ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися
будь-якою стороною щодо імпорту або експорту будь-якого товару”.
Однак
вже другий пункт цієї ж статті проголошує, що за певних обставин країни можуть
застосовувати обмеження як необхідний інструмент регулювання, як імпорту, так і
експорту. Таке виняткове застосування квот, імпортних або експортних ліцензій,
а також інших заходів нетарифного регулювання може бути пов’язане з:
-
"забороною чи обмеженнями експорту,
які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного
дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для
експортуючої сторони”;
-
забороною чи обмеженням імпорту або
експорту, необхідним у "зв’язку із застосуванням стандартів або правил
класифікації”;
-
обмеженням імпорту будь-якого
сільськогосподарського товару чи продукту рибальства (імпортованих у будь-якій
формі, тобто на ранній стадії обробки, свіжих або таких, що швидко псуються),
необхідним для здійснення заходів уряду, метою яких є тимчасове обмеження
виробництва і продажу аналогічних вітчизняних продуктів. [1, с.440]
Інші
винятки, пов’язані із застосуванням нетарифних заходів, виходять за межі
випадків, визначених Статтею ХІ, і також передбачають можливість застосування
нетарифних заходів:
-
для обмеження імпорту у зв’язку з
проблемами з платіжним балансом; [1. с.451-454, 461-464; 2, с.23-26]
-
країнами, що розвиваються, з метою
захисту нових галузей промисловості та для забезпечення економічного розвитку;
[1, с.464-465]
-
як тимчасових заходів з метою
уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена
масованим імпортом; [1, с.466-467]
-
з метою захисту суспільної моралі,
життя чи здоров’я людей та за інших виняткових обставин наведених у Статті ХХ
"Загальні винятки”; [1, с.467-468]
-
як обмеження, які країни
застосовують із міркувань безпеки. [1, с.468-469]
При
розгляді винятків з принципу недискримінації вже зазначалось, що будь-яке
застосування кількісних обмежень повинно носити недискримінаційний характер.
функції операційного менеджменту
В
основі правил недискримінаційного застосування квот та імпортних ліцензій
покладено наступні положення викладені послідовно в Статті ХІІІ
"Недискримінаційне застосування кількісних обмежень”:
-
будь-які заборони чи обмеження щодо
імпорту або експорту товару не можуть застосовуватись відносно однієї країни,
якщо їх дія не розповсюджується і відносно всіх інших країн, які імпортують або
експортують аналогічний товар;
-
не повинно вимагатися, щоб квоти,
ліцензії і дозволи на імпорт "використовувалися для імпорту відповідного товару
з певної країни чи джерела”;
-
при обмеженні імпорту будь-якого
товару країна, яка вводить таке обмеження, має прагнути зберегти ті пропорції в
торгівлі з іншими країнами, які б могли існувати в разі відсутності таких
обмежень. [1, с.454]
Якщо
країна за обставин, що склалися, має підстави для запровадження квот, то
реалізація такого рішення можлива при виконанні наступних вимог:
-
"квоти, які виражають загальний
обсяг дозволеного імпорту, повинні бути фіксованим”;
-
розподіл квот здійснюється: на
основі відповідних угод щодо розподілу часток квоти з усіма зацікавленими
сторонами; або в односторонньому порядку, на основі пропорцій, що склалися при
імпорті відповідного товару з країн, що зацікавлені у його постачанні протягом
попереднього репрезентативного періоду і з врахуванням особливих чинників, які
могли чи можуть в майбутньому вплинути на торгівлю цим товаром;
-
країна забезпечує оперативне і публічне інформування
зацікавлених сторін "про загальну кількість чи вартість товару або товарів, яку
дозволяється імпортувати протягом певного періоду у майбутньому, а також про
будь-яку зміну такої кількості чи вартості”, а також "про частки квоти, яка
розподіляється між країнами-постачальниками, у кількісному чи вартісному
виразі”. [1, с.454-455]
Застосування
імпортних ліцензій чи дозволів на імпорт дозволено незалежно від того, чи
застосовує уряд країни квоти чи ні. При цьому країна, що ввела ліцензії,
повинна на вимогу будь-якої країни, зацікавленої у торгівлі товарами, відносно
яких застосовуються обмеження, надати всю необхідну інформацію щодо "ліцензій
на імпорт, виданих за останній час, та розподілу таких ліцензій між
країнами-постачальниками”. [1. с.456]
Раніше
ми вже зупинялись на умовах застосування винятків із правила про
недискримінацію, що викладені у Статті XIV "Винятки із правила про
недискримінацію”. Умовою застосування кількісних обмежень, певного відхилення
від принципу недискримінації у цьому випадку є необхідність збереження рівноваги
платіжного балансу.
|