Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу

Узагальнення досвіду навчання маркетингу та менеджменту в про­відних школах бізнесу світу дає змогу виділити такі альтернативні підходи до навчання маркетингу, менеджменту та ін.:

— кейс-метод Гарвардської школи бізнесу;

— метод досліджень Чиказької школи бізнесу;         

— навчання за допомогою практикуючих менеджерів у Кейптаунському університеті (Південно-Африканська Республіка);

— японський підхід до навчання.

Решта навчальних закладів або віддають перевагу одному із запропонованих методів, або ж комбінують зазначені підходи в різному співвідношенні для різних дисциплін і програм.

Кейс-метод було започатковано в Гарвардській школі бізнесу доктором Копеландом ще в 1921 році, хоча активно він почав ви­користовуватись у післявоєнний період. Кейс-метод дає можливість через колективну творчу дискусію на прикладі конкретної, абсолютно правдивої ситуації, що містить оригінальний практичний досвід, виробити в слухачів цілком конкретні практичні навички.

Переваги кейс-методу:

— наближеність до життя в бізнесі;

— двоетапне обговорення (мікрогрупа і програма в цілому);

— співпраця слухачів і формування навичок роботи в групі;
Проблеми:

— високі витрати на підготовку кейсів (до 2 тис. дол. за 1 кейс);

— потреба у висококваліфікованих дослідниках для підготов­ки нових кейсів;

— старіння кейсів;

Метод досліджень Чиказької школи бізнесу, другої за віком, заснованої в 1926 році, ґрунтується на самостійних дослідженнях слухачами публікацій і діяльності корпорацій з певних питань, на­ступному обговоренні отриманих висновків і результатів, внесенні пропозицій щодо прийняття відповідних рішень у компаніях. Слухачам надається право не лише самостійно обирати тему дослідження, а й наукового керівника, план опанування дисцип­лін у межах встановленої логіки навчання. Провівши дослідження літератури різних дисциплін та корпорацій, слухачі набувають на­вичок не лише консалтингової діяльності, а й вміння співпра­цювати з різними фахівцями компанії.

Переваги:

— високий рівень фундаментальної підготовки;

— гнучкість програм і змісту навчання;
Проблеми:

— необхідність створення великого банку публікацій, що мо­жуть бути об'єктом дослідження для конкретних дисциплін;

— високі вимоги до викладачів, які повинні поєднувати педа­гогічну діяльність, дослідження, консалтинг і вміння організувати колективну роботу.

Підхід Кейптаунського університету полягає в тому, щоб за­лучати до викладання не лише окремих тем, а й цілих курсів ме-неджерів-практиків, які мають певний хист до педагогічної ро­боти й досвід викладацької діяльності.

Переваги:

— практична спрямованість навчання: вивчається те, що ко­рисно і стосується справи;

— добре знання слухачами сучасних проблем і реального дос­віду бізнесу, інструментів менеджменту;

Проблеми:

— труднощі формування команди викладачів;

— різний рівень викладання дисциплін, різна методика, що потребує від слухачів пристосування до викладачів.

Японський підхід до навчання менеджменту та маркетингу ґрунтується переважно на підготовці фахівців у навчальних цент­рах в середині компаній, орієнтуючись насамперед на досвід ком­панії. Однак викладачі для таких центрів готуються здебільшого централізовано в Токійському інституті менеджменту.

Переваги:

— чітка орієнтація навчання на практику роботи в конкретній компанії;

— висока мотивація навчання;

— відсутність бар'єрів між навчанням і практикою;

— висока віддача від навчання, оскільки підготовка здійсню­ється під певні посади;

Проблеми:

— недостатня фундаментальна підготовка, завищення ролі прикладних дисциплін;

— вузький світогляд навчання, труднощі застосування отри­маних знань і навичок в інших компаніях, а також на вищому рів­ні менеджменту;

— висока вартість навчання в розрахунку на одного слухача.
Як спосіб розв'язання проблем японські компанії практикують підготовку менеджерів у провідних школах бізнесу США, а останнім часом і Західної Європи, а також їхніх відділень (філій) у Тихооке­анському регіоні.