Зовнішнє середовище, в якому
оперує фірма, принципово важливе для будь-якого бізнесу незалежно від його спрямованості та масштабів. Для міжнародного
бізнесу середовище має особливе значення - якщо у власній країні все "більш менш
знайоме", то з виходом
на міжнародний ринок фірма потрапляє часто в невідоме економічне, політичне, соціальне
й культурне середовище.
Середовище, в якому функціонує
міжнародний бізнес, знаходиться під впливом чотирьох основних факторів [3]:
♦ культурних;
♦ економічних;
♦ політичних;
♦ технологічних.
Культурні факторії становлять систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка впливає на стиль повсякденного життя.
Культура - це набуття знань про використання людьми
уявлень щодо досвіду та загальної
суспільної поведінки.
Основні риси культури:
♦ культура не є біологічною рисою, а являє собою
результат навчання та досвіду (Learned);
♦ люди
причетні до культури певних соціальних груп (Shared);
♦ культура
передається від покоління до покоління (Trunsgenerational);
♦ культура
пов'язана з певними символами (Symbolic);
♦ культура є певна система, яка має цілісність і
власну структуру (Patteerned);
♦ культура ґрунтується
на здатності людей пристосовуватись до
змін (Adaptive).
Одним з важливих аспектів
культури є мова, яка завжди створює труднощі для організації, що веде свої справи за
кордоном. Часто причиною непорозуміння
може бути незбігання мови жестів і
відмінності у взаємодіючих культурах. Загалом, на міжнародний менеджмент впливає культура суспільства,
зокрема такі явища:
♦ централізація
проти децентралізації прийняття рішень;
♦ безпека на
противагу ризику;
♦ індивідуальні
винагороди на противагу груповим;
♦ неформальні
процедури на противагу формальним;
♦ висока
організаційна лояльність на противагу низькій;
♦ кооперація
на противагу конкуренції;
♦ короткострокові
перспективи на противагу довгостроковим;
♦ стабільність
на противагу інноваціям.
Економічні фактори включають економічні умови та
тенденції, які є предметом аналізу міжнародних фірм у процесі їх діяльності в міжнародному середовищі.
Аналіз середовища сприяє
підвищенню ефективності процесу планування та прийняття рішень. Міжнародний менеджер зобов'язаний опрацювати основні
дані економічного аналізу зовнішнього середовища, а саме:
♦ місце
країни за показниками: валовий внутрішній продукт, темпи економічного зростання, темпи зростання
інвестицій, зовнішньоторговельний
обіг, імпорт товарів і послуг;
♦ населення
країни в цілому і в регіонах проникнення зокрема;
♦ статево-вікова структура населення в динаміці;
♦ структура суспільства й питома вага окремих соціальних
верств з характеристиками їх особистого та
сімейного доходу;
♦ динаміка
цих показників.
♦ основні
характеристики можливостей зв'язку (кількість телефонів на тисячу жителів; різновиди та ефективність
роботи пошти;
♦ основні
характеристики комп'ютерно-мережевих послуг);
♦ характеристики
транспортних комунікацій (в контексті "як можна привезти?", "як можна відвезти?"), в яких
зацікавлена фірма;
♦ рівень
оплати праці в різних галузях бізнесу (за основними категоріями найманих
працівників); прийняті в країні форми оплати праці;
♦ загальна
оцінка розвитку та можливостей;
♦ основні
елементи валютного регулювання в країні;
♦ основні
елементи торгових та експортно-імпортних обмежень у країні;
♦ рівень
розвитку науково-технічної та консультаційної діяльності в країні (напрями, фірми, можливості
залучення);
♦ рівень
основних економічних проблем у країні (інфляція, безробіття, регіональні й галузеві депресивні явища, бідність і т.н.).
♦ ключові
характеристики національних економік як елемента середовища міжнародного
бізнесу та менеджменту:
– стабільність і рівень розвитку;
– рівень інфляції;
– стабільність національної
валюти.
Політичні фактори включають урядові позиції щодо
міжнародних операцій (стимули для
започаткування бізнесу в країні господаря та
встановлення різних вимог до міжнародних компаній, виходячи зі свого суверенітету), ефективність державного управління (наявність бюрократичних структур, що
заважають діяльності ТНК, вплив
бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах, хабарництво) та політичну стабільність (екс
пропріація та націоналізація,
політичні ризики (макро- і мікро-ризики,
тероризм). Фірми, що діють на
міжнародних ринках, повинні зважати на
більшість законів і регулюючих актів.
Структура правового аналізу
будь-якої країни включає: загальну оцінку узгодженості системи права в країні з основними положеннями міжнародного права;
регулювання експортно-імпортних операцій,
в яких зацікавлена фірма; регулювання в'їзду-виїзду
приватних осіб; захищеність власності та прав особистості; регулювання переміщення капіталу, експорту
прибутку, інших фінансових операцій
через кордон; оцінку елементів комерційного права, які можуть зацікавити фірму; регулювання створення та трансформації
бізнесу; регулювання трудових відносин; регулювання цін; елементи антимонопольного законодавства, які можуть стосуватись інтересів фірми; загальну оцінку
стабільності правової системи країни.
Політичні фактори потрібно
оцінювати до вкладення капіталів чи прийняття на себе зобов'язань із збуту. В
міру надходження
інформації про зміни обставин необхідно коректувати відповідні прогнози. Звичайно, можна
було б прагнути до виключення будь-якого ризику. Але у випадку, коли потрібний продукт можна отримати з єдиного джерела, фірмі необхідно
залишитись на іноземному ринку, контролюючи
рівень ризику й використовуючи відповідні методи його зниження. Політичні дії
проти уряду або несподівана зміна
режиму, як мінімум, означають збільшення
невизначеності для експортера (іноземного інвестора).
Міжнародний менеджер повинен
аналізувати середовище міжнародного бізнесу з допомогою даних політичного аналізу, а саме:
— політичний режим в країні господаря (країні перебування) та його відносини з країною базування;
— міждержавні (міжрегіональні, міжміські)
угоди між країною перебування та країною базування;
— участь країни в політичних блоках і міжнародних
економічних
союзах;
— політичні партії та громадські організації в
країні базування,
які мають тісні
контакти з владою, політичними партіями та громадськими організаціями країни перебування;
— коротка характеристика зв'язку "бізнес-політика" (фірми, партії, лідери);
— найближчі вибори парламенту та президента (або їх
аналогів у країні),
перспективи їх результатів і ймовірний вплив на бізнес та на відношення з країною базування;
— роль і вплив регіональної
влади;
— політична ситуація в регіонах проникнення фірми;
— загальна оцінка
політичної стабільності в країні.
Технологічні фактори визначають рівень технології в
країні-господаря та
взаємозв'язок між технологією та операціями міжнародних компаній.
|