|
На відміну від державного фінансового контролю, який здійсню¬ють від імені держави різні контролюючі органи, аудиторський кон¬троль здійснюють незалежні організації на договірних засадах. Аудит у сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він разом з виникненням розмежування інтересів між найманими менед-жерами і власниками підприємства. З появою акціонерних товариств, де найяскравіше виявляється розмежування інтересів управлінців і власників (акціонерів) і кредиторів, аудитори стали громадськими контролерами зовнішньої звітності правління товариства для забез-печення її достовірності. У розвинених країнах аудит став провідною формою фінансово¬го контролю. Виокремились два основних напрямки аудиторської діяльності - обов'язковий аудит (або за іншими визначеннями - 280 аудит за законом) та ініціативний (або добровільний, чи "приват-ний”). Обов'язковий аудит здійснюється у випадках, передбачених зако-нодавством, з метою захисту інтересів засновників (акціонерів, пайо-виків) і держави від навмисного викривлення показників фінансової звітності службовцями фірм. Перелік суб’єктів господарювання, для яких аудиторська перевір-ка є обов’язковою, визначається законодавчо-нормативними актами конкретної країни залежно від певних економічних критеріїв - виду власності, організаційно-правової форми діяльності, обсягів вироб-ництва і реалізації продукції, чисельності працюючих тощо. Ініціативний аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сто-рони (власників суб’єкта господарювання, партнерів у компанії) за приватною угодою незалежно від того, чи передбачена аудиторська перевірка законом. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо-дарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинно-му законодавству і встановленим нормативам. Аудиторський контроль забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінан¬совий стан суб’єкта господарювання. Аудит ґрунтується на таких принципах, як незалежність, об’єктивність, компетентність і конфі-денційність. Незалежність аудитора базується на відсутності матеріальної за-цікавленості в результатах діяльності суб’єкта господарювання, що перевіряється. Аудитор має виконувати роботу незалежно від волі замовника, спираючись тільки на законодавчо-нормативні акти. Об'єктивність означає неупередженість аудитора при досліджен¬ні питань, поставлених замовником; формулювання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені сис-темою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів). Компетентність означає високу професійність при виконанні робіт, передбачених аудиторською угодою, досконале володіння ме-тодиками здійснення аудиту. Конфіденційність передбачає збереження таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголо-шення результатів дослідження без згоди на те замовника. 281 Аудиторський контроль здійснюють з використанням таких са-мих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізій-них процедур, що й інші види фінансового контролю (державний і внутрішньогосподарський). Аудиторський контроль залежно від завдань замовника виконує функції запобіжного (попереднього), перманентного (поточного), ретроспективного (подальшого) і стратегічного фінансового конт-ролю. Запобіжний аудит має запобігти виникненню порушень у фі¬нансовій діяльності. Перманентний аудит здійснюють безперервно під час фінансово-господарської діяльності підприємства з метою оперативного забезпечення менеджерів інформацією про відхилення від заданих показників. Ретроспективний аудит здійснюють після виконання господарських операцій (здебільшого за минулий рік); результатом такого аудиту є висновок про достовірність річної фі¬нансової звітності й відповідність її нормативним актам. Стратегіч¬ний аудит вирішує питання стратегії розвитку фірми на перспективу; результатом такого аудиту є складання прогнозних форм фінансової звітності. В Україні аудиторська діяльність регламентується Законом Укра-їни "Про аудиторську діяльність” [3], де визначено правові засади, порядок здійснення аудиторської діяльності, обов’язки, відповідаль-ність аудиторів і аудиторських фірм, а також суб’єктів господарю¬вання при виконанні аудиту, повноваження Аудиторської палати України і професійної громадської організації аудиторів - Спілки аудиторів України, встановлено випадки, коли здійснення аудиту обов’язкове. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов’язаних з ними експертиз, консультацій з пи-тань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фі-нансово-господарської діяльності, економіко-правового забезпечен¬ня підприємницької діяльності. Аудиторські фірми надають такі послуги: • підтвердження достовірності й повноти річного балансу і звітності підприємств; • аналіз фінансового стану підприємств різних форм власності; • перевірка емітентів цінних паперів при реєстрації емісії в ДКЦПФР; • написання аудиторського висновку при порушенні питання про визнання підприємства неплатоспроможним або банкрутом, при ліквідації підприємств усіх форм власності; 282 • консультації та експертизи; • аналіз проектів господарської і фінансової діяльності. Форма і зміст угоди про надання аудиторських послуг можуть різнитись, але в ній завжди зазначаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, форма звіту або іншої інформації про результати роботи аудитора; зобов’язання зберігати конфіденцій¬ність інформації і нести відповідальність за її розголошення; вартість послуг і порядок розрахунків. Після завершення перевірки аудитор робить аудиторський висно¬вок з оцінкою стану обліку, достовірності звітності, ефективності си-стеми внутрішньогосподарського контролю, а також інших аспектів діяльності суб’єкта господарювання.
|