|
Міжбюджетні відносини це відносини між державою, АРК та органами місцевого самовряду-вання щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресур-сами, необхідними для виконання їх функцій. Регулювання міжбюд¬жетних відносин здійснюється на основі: • розмежування видатків між бюджетами; • закріплення за бюджетами місцевого самоврядування визначених Бюджетним кодексом податків і зборів, що складають кошик їх доходів і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів; • визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для розподілу міжбюджетних трансфертів; • визначення видів і обсягів міжбюджетних трансфертів. Розмежування видатків між бюджетами здійснюється за вста- новленим у Бюджетному кодексі переліком видатків, що фінансу- ються відповідно з Державного бюджету, з бюджету АРК та облас- них бюджетів, з районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, з бюджетів сіл, селищ і міст районного значення. За бюджетами місцевого самоврядування закріплюються такі по-датки і збори: • прибутковий податок з громадян (закріплюється в таких роз¬мірах: 100 % загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території, - за бюджетами міст Києва і Севастополя, 75 % - за бюджетами міст обласного значення, 25 % - за бюджетами міст районного значення, сіл, селищ); • державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам; • плата за ліцензії на здійснення певних видів господарської діяль-ності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад; • плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності; • плата за торговий патент на здійснення окремих видів підприєм-ницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів); • надходження адміністративних штрафів, що накладаються ви-конавчими органами відповідних рад; • єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва. Зазначені доходи враховують при визначенні обсягів міжбюджет-них трансфертів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається ді-ленням загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість жителів чи спожива-чів соціальних послуг; цей показник використовують для розподілу міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безпово¬ротно передаються з одного бюджету в інший. Розрізняють такі їх види: дотація вирівнювання; субвенція; кошти, що передаються в Державний бюджет України і місцеві бюджети з інших місцевих бюджетів; інші дотації. Дотація вирівнювання - це трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Наприклад, дотація ви-рівнювання обласним бюджетам визначається як перевищення обся-гу визначеного Бюджетним кодексом переліку видатків цих бюдже-тів над прогнозним обсягом їх доходів. Субвенція - це трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Наприклад, субвенції з Державного бюджету України міс-цевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту (пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям з дітьми тощо), субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестицій-них проектів. Реалізація законодавчих і нормативних актів з бюджетних повно-важень відповідних рад відбувається шляхом складання, розгляду, затвердження, виконання, контролю за виконанням і розгляду звітів про виконання бюджетів усіх складових бюджетної системи. Чітко регламентований нормативними актами такий порядок називається бюджетним процесом. Бюджетний процес організується відповідно до Бюджетного ко¬дексу України. Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету перебуває під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи управління, які виконують бюджети відповідних рівнів. Складанню проекту бюджету передує розробка основних прогноз-них макроекономічних показників економічного і соціального роз- витку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу ВВП, зведено¬го балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. Бюджетний процес поділяється на чотири стадії: • складання проекту Державного бюджету; • розгляд і прийняття закону України про Державний бюджет, рі-шень про місцеві бюджети; • виконання бюджетів, у тому числі в разі необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет, рішення про місцеві бюджети; • підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. Бюджетний процес починається з аналізу звітних даних з вико¬нання Державного та місцевих бюджетів за попередні роки, виявлен-ня тенденцій у виконанні дохідної і видаткової частин бюджету. Докладно аналізуються надходження з окремих податків, визнача-ються збільшення (зменшення) доходів за кожним видом податків, їх вплив на виконання доходів бюджетів різних ланок бюджетної сис-теми. Аналогічно аналізується виконання видаткової частини як Державного, так і місцевих бюджетів. Складання проекту Державного бюджету (перша стадія) має ба-зуватися на принципі, згідно з яким Державний бюджет забезпечує фінансування заходів економічного розвитку держави. Через нього перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністратив-но-територіальними одиницями для вирівнювання їх фінансового стану і належного забезпечення. Проект закону про Державний бю-джет розробляє Кабінет Міністрів України. У Верховній Раді України не пізніше 1 червня поточного року відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. Кабінет Міністрів України організовує розробку проекту Дер-жавного бюджету відповідно до основних напрямів бюджетної полі-тики на наступний бюджетний період. Міністерство фінансів України на основі аналізу бюджетних запитів, які подають головні розпоря-дники бюджетних коштів, готує проект закону про Державний бю¬джет України і подає його на розгляд Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів приймає постанову щодо схвалення проекту закону України про Державний бюджет і подає проект Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. 69 До проекту закону про Державний бюджет України додаються: прогноз основних макропоказників економічного і соціального роз-витку України, показників зведеного бюджету України згідно з бюджетною класифікацією; зведений баланс фінансових ресурсів України; обґрунтування особливостей міжбюджетних відносин; ін-формація щодо обсягів державного боргу; перелік пільг за податка-ми (зборами та іншими обов’язковими платежами) із розрахунком втрат бюджету від їх надання; проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів, та інші матеріали. Міністерство фінансів України після схвалення Кабінетом Мініст-рів України проекту закону про Державний бюджет України дово¬дить місцевим органам влади розрахунки прогнозних обсягів між-бюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів. Після ухвален¬ня закону України про Державний бюджет Верховною Радою у дру-гому читанні Кабінет Міністрів України повинен у тижневий термін довести місцевим органам влади обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів і положення, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період. Ця інфор-мація необхідна для підготовки проектів рішень про відповідні міс-цеві бюджети. Другою стадією бюджетного процесу є розгляд і прийняття зако¬ну України про Державний бюджет, а також рішень про місцеві бюд-жети. Закон України про Державний бюджет приймається до 1 груд-ня року, що передує плановому. Законом України про Державний бюджет визначаються: • граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюд-жету і державного боргу; • загальна сума доходів і видатків Державного бюджету з розподі-лом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні та капітальні; • доходи бюджету за бюджетною класифікацією; • бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Держав¬ного бюджету України; • бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів. Рішенням про місцевий бюджет визначаються: • загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні та капітальні); 70 • граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу на кінець наступного бюджетного періоду; • бюджетні призначення головним розпорядникам коштів; • доходи бюджету за бюджетною класифікацією; • бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів. Бюджет АРК і місцеві бюджети затверджуються за поданням від-повідних органів виконавчої влади Верховною Радою АРК та місцевими радами народних депутатів. Третьою стадією бюджетного процесу є виконання бюджетів. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Дер-жавного бюджету. Державне казначейство України виконує такі функції: • операції з коштами Державного бюджету; • розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; • контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань і здійсненні платежів; • бухгалтерський облік та складання звітності про виконання Державного бюджету. Усі доходи Державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок. Використовують ці кошти розпорядники бюджетних коштів у межах встановлених їм бюджет-них асигнувань; за їх дорученням Державне казначейство України здійснює платежі, передбачені в затвердженому кошторисі бюджет-ної установи. Податки, збори та інші доходи місцевого бюджету зараховують-ся безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у те-риторіальному органі Державного казначейства. Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу (установа, що складає і виконує місцеві бюдже-ти, контролює витрачання бюджетних коштів їх розпорядниками та виконує інші функції з управління коштами місцевих бюджетів). Якщо у процесі виконання бюджету виникає недоотримання до¬ходів загального фонду Державного бюджету, то Міністерство фінансів України встановлює тимчасове обмеження асигнувань загаль-ного фонду. Якщо недоотримання доходів перевищує 15 % передба-ченої суми доходів, то Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону України про Держав- 71 ний бюджет. Така сама процедура відбувається в разі перевищення надходжень до бюджету понад 15 % запланованих. Державний бюджет виконується за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що затверджується міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень (повноважень, які ма-ють головні розпорядники бюджетних коштів щодо надання бюд-жетних асигнувань). Аналогічно фінансові управління складають розписи доходів і видатків з поквартальним розподілом місцевих бюджетів, які затверджують керівники місцевих фінансових органів. Усі бюджети бюджетної системи України виконуються за видат-ками у пропорціях до загальної суми видатків бюджетів, затвердже-них відповідно Верховною Радою України і місцевими радами. Кон-троль за пропорційним фінансуванням здійснюється щоквартально. Видатки фінансуються з резервного фонду державного бюджету за рішенням Кабінету Міністрів України, а з резервних фондів місце-вих бюджетів - відповідно Радою Міністрів АРК, місцевими держав¬ними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самовря-дування. При тимчасових касових розривах, що виникають у ході вико¬нання загального фонду місцевого бюджету, виконавчі органи за рішенням відповідних місцевих рад можуть отримувати коротко¬строкові позики у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців. Забороняється надавати позики з одного бюджету іншому. Якщо потрібно внести зміни щодо доходів і видатків місцевих бюджетів, відповідна рада ухвалює рішення за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про недовиконання чи пе-ревиконання дохідної частини загального фонду відповідного бюд-жету. Четвертою, завершальною стадією бюджетного процесу є підго-товка, розгляд і затвердження звітів про виконання Державного та місцевих бюджетів. Про виконання Державного бюджету України складаються квар-тальні та річний звіти. Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України річний звіт не пізніше 1 травня року, наступного за звітним. Цей звіт розглядає Рахункова палата і готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами розгляду.
|