Міжнародні відносини можна розглядати у трьох аспектах: еко-номічному, політичному і культурному. Економічні міжнародні від-носини здійснюються у формі міжнародних фінансових відносин. З одного боку, ринкова економіка кожної країни є відокремленою системою з національною специфікою. З іншого боку, вона інтегро¬вана (вбудована) у світову господарську систему завдяки виробни¬чим і торговельним зв’язкам. Це означає, що економіка будь-якої країни не може бути ізольованою, економіки окремих країн об’єдну-ються у світову економічну систему на основі міжнародних фінансо¬вих відносин. У межах світової економічної системи виробничий і торговель¬ний обміни сприяють підвищенню ефективності економіки окремої країни: експорт, що постійно зростає, потребує зміцнення внутріш-нього потенціалу країни. Міжнародні фінансові відносини - це відносини між суб’єктами різних країн - урядами, підприємствами та фізичними особами -щодо концентрації та перерозподілу грошових ресурсів на світовому фінансовому ринку з метою досягнення безперервності й рентабель-ності національного виробництва. Міжнародні фінансові відносини реалізуються у вигляді міжна-родних грошових потоків і забезпечують переливання з однієї краї-ни в іншу грошового капіталу у процесі виробництва шляхом пере-міщення матеріальних ресурсів під час кругообігу капіталу (товар -гроші - товар), а також тимчасово вільних капіталів за допомогою світових фінансових (валютних і кредитних) ринків. Особливість міжнародних фінансових відносин полягає в органі-зації руху фінансових ресурсів з обов’язковою участю урядів країн, резиденти яких беруть участь у фінансових операціях. Така участь 285 передбачає законодавче забезпечення фінансових відносин юридич¬них та фізичних осіб різних країн на міжурядовому рівні на основі норм міжнародного економічного права (рис. 8.1). Країна А Країна Б
X Уряд Уряд ! ► Юридичні особи Юридичні особи
Фізичні особи Фізичні особи ► Рис. 8.1. Грошові потоки в міжнародних фінансових зв'язках Обсяг і напрям руху міжнародних грошових потоків залежать від стану світової торгівлі, стабільності економік окремих країн і по-літичних чинників. У кризових ситуаціях грошові потоки зменшу-ються, а в разі поліпшення кон’юнктури світового ринку розширю¬ються. Розглянемо фактори, що впливають на міжнародні грошові потоки. 1. Загальний стан світової економіки, який характеризується кон’юнк-турою світового ринку. Загальний спад або піднесення економік промислово розвинених країн впливає на обсяг світової торгівлі, оскільки на ці країни припадає основна частка товарообміну і відповідно основна маса грошей, що переміщуються з однієї країни в іншу. 2. Взаємна лібералізація торгівлі у світі. Торговельні відносини 115 країн, що входять до Світової організації торгівлі - СОТ (до 1995 р. - ГАТТ), і прийняття до неї нових членів значно спрощують вихід окремих виробників на світовий ринок і збільшують обсяг торгівлі. 3. Неоднорідність економічного розвитку країн призводить до нерівномірного руху грошових потоків. З високорозвинених країн надлишок капіталу переміщується в менш розвинені країни у 286 вигляді інвестицій і водночас з країн, що розвиваються, у процесі світової торгівлі фінансові ресурси переміщуються в розвинені країни. 4. Структурна перебудова економік окремих країн змінює структуру та обсяг світової торгівлі. Так, з 1991 р. внаслідок переорієнтації на нові ринки значно збільшились обсяги і водночас змінилась товарна структура торгівлі країн СНД з розвиненими країнами Західної Європи та США. 5. Перенесення виробництв у країни з дешевою робочою силою сприяє розвитку виробничого потенціалу цих країн і світової торгівлі. 6. Різні рівні інфляції у країнах спричинюють переливання грошового капіталу у країни, де інфляція вища і відповідно вищі банківські процентні ставки. 7. Незбалансованість міжнародних розрахунків за торговельними операціями (заборгованість за поставками) знижує швидкість переливання грошового капіталу і ефективність світової торгівлі. 8. Експорт капіталів за прибутковістю вигідніший, ніж експорт товарів, тому приріст обсягу вивезення капіталу випереджає приріст обсягу світової торгівлі.
|