Загалом фінанси підприємств (установ, організацій) - це сукуп¬ність економічних відносин з приводу руху грошових потоків у про¬цесі формування, розподілу і використання грошових фондів під¬приємств, що забезпечують відтворення виробничо-господарської діяльності, взаємодію з іншими суб’єктами господарювання, а також з іншими сферами фінансової системи - державними фінансами, фі¬нансами домогосподарств і страхування. Фінанси підприємств (установ, організацій) є складовою фінансо¬вої системи країни. Разом з тим це самостійна специфічна сфера фі-нансових відносин. Самостійність розглядуваної сфери фінансових відносин ґрун¬тується на положеннях Господарського кодексу України, законів України "Про власність”, "Про підприємництво”, "Про підприємс-тва в Україні”, "Про господарські товариства”, де закріплено права юридичних осіб щодо володіння майном, залучення і використання матеріально-технічних, трудових, природних, фінансових та інших видів ресурсів, вільного використання прибутку, що залишається пі-сля сплати податків і обов’язкових платежів, а також відповідаль¬ність за своїми зобов’язаннями перед партнерами, органами держа-вного управління і контролю, кредитно-банківськими установами, працівниками. Фінанси підприємств (установ, організацій) складаються з фінан¬сів підприємств різних форм власності, які мають різноманітні орга-нізаційно-правові форми. Специфіка функціонування фінансів підприємств (установ, орга-нізацій) залежить від мети створення юридичної особи, форми влас- 124 ності, до якої вона належить і яку мають її засновники, організацій-но-правової форми. Вирішальне значення для побудови фінансових відносин юридичної особи з іншими підприємствами, з бюджетною системою і позабюджетними фондами, із засновниками, з наймани-ми працівниками, з кредитно-банківськими установами і страхови-ми організаціями має мета створення підприємства - здійснення підприємництва чи некомерційна господарська діяльність і відповід-но комерційний або некомерційний характер діяльності. Саме залеж-но від мети створення підприємства (установи, організації) поділя-ють на комерційні (прибуткові) та некомерційні (неприбуткові). Залежно від форм власності виокремлюють такі основні види під-приємств: приватні, колективні, комунальні, державні, змішані. Комерційними є підприємства, створені з метою виробництва будь-якої не забороненої законодавством країни продукції (або ви-конання робіт чи надання послуг) та отримання доходів від своєї ді-яльності, за рахунок яких покриваються всі витрати, створюється прибуток і забезпечується самофінансування підприємства. Комерційними можуть бути підприємства будь-якої форми влас-ності та організаційно-правової форми, у тому числі державні. Хоча державні підприємства створюються державою і їх статутні фонди формуються за рахунок державних коштів, проте діяльність цих підприємств регулюється так само, як і інших комерційних під-приємств, створених недержавними власниками. Державні підпри¬ємства створюють грошові фонди, що розподіляються з урахуван¬ням таких самих законодавчих норм, зокрема з оподаткування прибутку. Грошові фонди і грошові потоки державних підприємств так само відокремлені від фінансів держави, як і приватних, і взаємо¬дія з державними фінансами здійснюється тими самими каналами -через сплату податків, обов’язкові платежі, придбання державних цінних паперів, отримання за ними доходів, отримання державних дотацій тощо. Навіть фінанси казенних підприємств (особливого виду державного підприємства) певною мірою відокремлені від дер-жавних, хоча й існують обмеження щодо їх самостійності. Зокрема, майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві опера-тивного управління, тому це підприємство може розпоряджатись ос-новними фондами лише з дозволу органу, до сфери управління яко¬го входить казенне підприємство. Цей орган затверджує фінансовий план і план розвитку казенного підприємства, визначає порядок ви¬користання чистого прибутку, встановлюючи обов’язкові нормати- 125 ви його розподілу, має право вилучити майно, яке не використову-ється або використовується не за призначенням. Крім того, казенне підприємство відповідає за своїми зобов’я¬заннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів, а в разі браку коштів і майна відповідальність за його зобов’язаннями несе власник (тобто держава). Проте держа-ва не несе відповідальності за зобов’язаннями інших державних під-приємств, а останні не несуть відповідальності за зобов’язаннями держави. Фінанси комерційних підприємств є центральною ланкою фінан-сової системи, оскільки безпосередньо забезпечують процес створен-ня і первинного розподілу ВВП. Усі інші ланки фінансової системи беруть участь у подальшому розподілі та перерозподілі ВВП. Фінан-си комерційних підприємств забезпечують неперервність процесу розширеного відтворення через розподіл грошових доходів під-приємства на фонди відшкодування, споживання та нагромадження і використання коштів фонду нагромадження на продовження про¬цесу виробництва продукції (робіт, послуг) і збільшення ВВП. Завдя-ки подальшому розподілу вартості, створеної комерційними під-приємствами, формуються грошові фонди бюджетної системи, доходи домогосподарств та страхові фонди. Таким чином, стан фі-нансів комерційних підприємств визначає стан фінансової системи країни загалом. Статутна діяльність неприбуткових установ і організацій є неко-мерційною, тобто не має на меті одержання прибутку для розподілу між засновниками і самофінансування установи, хоча при цьому не виключається можливість отримання доходів з метою поповнення фінансових ресурсів. Особливості організації фінансів залежать від мети створення неприбуткових установ (організацій), організаційно-правових форм, складу засновників, фінансового механізму залучен-ня коштів для статутної діяльності. До неприбуткових установ і організацій належать: • бюджетні установи і організації, тобто такі, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; • громадські об’єднання (профспілки, політичні партії, кредитні спілки, релігійні організації), пенсійні фонди, спілки підприємців, асоціації, творчі спілки, інші об’єднання; • благодійні організації, культурні та інші цільові громадські фонди. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” доходи зазначених установ і організацій, що не пов’я- 126 зані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, звільняються від оподаткування. Розглянемо джерела фінансових ресурсів неприбуткових установ і організацій. Бюджетні установи і організації. Вони фінансуються або цілком за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, або на змішаній основі - через бюджетне фінансування, надання платних послуг, орендну плату, безповоротну фінансову допомогу, пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові виплати). Якщо раніше майже всі витрати бюджетних установ фінансува-лись з бюджету, то нині в умовах скорочення бюджетних асигнувань ці установи мають змогу за рахунок надання платних послуг - со-ціально-культурних, управлінських, інформаційних, з охорони гро-мадського порядку тощо - отримувати додаткові фінансові ресур-си. Переліки платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, охорони здоров’я, архівні установи, бібліотеки та інші бюджетні установи, встановлює Кабінет Міністрів України. Додатковим дже-релом фінансування для деяких установ стала орендна плата за зда-вання в оренду приміщень, обладнання, іншого майна. Бюджетні установи та організації складають фінансовий план на календарний рік - єдиний кошторис доходів і видатків; його струк-тура і зміст затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 16.02.98 і Положенням про порядок складання єдиного ко¬шторису доходів і видатків бюджетної установи та організації. У до¬хідній частині єдиного кошторису зазначаються планові обсяги бюд-жетних асигнувань, виділених на утримання установи на плановий рік, а також надходження з інших дохідних джерел (платні послуги, оренда тощо). У видатковій частині єдиного кошторису зазначаєть-ся загальний обсяг витрат установи з розподілом їх за видами видат-ків, а також із зазначенням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних надходжень. Зазначеним положенням передбачено, що перевищення доходів над видатками позабюджетних коштів необхідно спрямовувати на-самперед на покриття дефіциту бюджетних асигнувань на заробітну плату працівників установи з нарахуванням на соціальне страхуван-ня, оплату витрат на господарське утримання установи. Тільки піс-ля фінансування цих невідкладних витрат кошти можна використо¬вувати на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень та інші витрати другорядного характеру. 127 Громадські об'єднання. Основним джерелом фінансових ресурсів при створенні цих організацій є вступні та членські внески заснов¬ників. Напрямки використання надходжень визначаються метою і завданнями організації та закріплюються в її статуті. У процесі функціонування громадські об’єднання так само мо¬жуть отримувати доходи від платних заходів, діяльності заснованих ними підприємств, добровільних пожертвувань. Ці надходження зго¬дом можуть стати основними джерелами фінансування видатків об’єднань, а частка членських внесків стає незначною. Усі надходження включаються в дохідну частину фінансового плану громадських об’єднань, а у видатковій частині відображають-ся витрати, пов’язані з основною діяльністю організації, утриманням працівників, приміщень, інші адміністративно-господарські вит-рати. Прибуток підприємств, створених громадськими об’єднаннями, не звільняється від оподаткування, за винятком підприємств, створе-них всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, де кіль-кість працівників-інвалідів становить не менше як 50 % загальної чисельності працівників, а фонд оплати їх праці - щонайменше 25 % загальних витрат на оплату праці. Благодійні організації та інші громадські фонди. Фінансові ресур¬си при створенні благодійних організації та громадських фондів формуються виключно за рахунок добровільних внесків підприємств, організацій, установ, окремих громадян. У процесі функціонування фонди можуть отримувати кошти за рахунок прибутку від виробни-чо-господарської діяльності створених ними підприємств, доходів від депозитних вкладів, заходів, що здійснюються на користь фондів (лотереї, концерти, аукціони, виставки-продажі тощо), платних пос-луг, видавничої та іншої діяльності. Напрямки видатків залежать від мети створення фонду, що запи-сано в його статуті. Видатки здійснюються відповідно до коштори-су. За законом розмір витрат на утримання благодійної організації не повинен перевищувати 20 % її кошторису в поточному році. Особливість використання власності громадських об’єднань, бла-годійних та інших фондів полягає в тому, що їх доходи або майно (за винятком кредитних спілок і пенсійних фондів) не підлягають роз-поділу між їх засновниками або учасниками і не повинні використо-вуватись для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника, посадових осіб (крім оплати їх праці).
|