|
Вивчаючи тему, слід зрозуміти, що фінансове планування — важлива частина планування виробничої діяльності корпорацій. Треба усвідомити, що корпорація зазвичай планує свою діяль-ність на короткі та середні строки (1—5 років), але останніми ро-ками розвивається стратегічне планування на 10—20 років уперед. Ці програми мають ураховувати розвиток науково-технічного прогресу та прогнозувати в перспективі вихід корпорації на світові ринки з принципово новою продукцією. Необхідно засвоїти концепції стратегічного фінансового планування. Основну увагу потрібно приділити вивченню оперативного фінансового планування — «п’ятирічка» та план першого і на-ступних років. Треба знати, що оперативне планування пов’язане зі стратегічним, а також основні частини оперативного плану та місце в ньому фінансового планування. У західній літературі визначено три умови ефективного пла-нування: прогнозування, пошук оптимального планування, конт-роль за впровадженням планових показників і норм. Прогнозу-вання — не екстраполяція минулих тенденцій; воно засноване на методах макроекономічного моделювання. Треба добре усвідом-лювати, що бездоганного плану не буває, оскільки неможливо у швидкозмінному світі врахувати всі переміни. Контроль за вико-нанням довгострокових планів обмежений з тієї самої причини. Зазначимо, що зараз для фінансового планування застосовуються моделі для розробки прогнозних форм фінансової звітності. Короткострокове фінансове планування спрямоване передусім на раціональне дослідження оборотного капіталу та відшукання джерел для його фінансування. У результаті прогнозування складається фінансовий план, що містить кілька документів, які мають спеціальне значення: про-гноз продажу; прогнозні форми балансу, звіт про рух прибутків, звіт про зміну фінансової позиції; касовий бюджет (план); бю-джет капітальних вкладень. Найбільш важкою проблемою під час складання фінансового плану є планування джерел фінансування та їх узгодження з дивідендною політикою. Потрібно звернути увагу на прогноз продажу як основу фінансового планування. Він визначає бюджет капітальних вкладень, рух основних статей балансу, зовнішні джерела фінансування та інші показники. Після вивчення цієї теми треба засвоїти основний метод скла-дання прогнозних документів — процентне співвідношення ста-тей активів і пасивів до продажу, знати, які статті називаються спонтанними. На основі аналізу балансів корпорації необхідно навчитися складати прогнозні форми фінансових документів.
|