Міжнародний кредит — рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов’язаний з наданням ва-лютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів. Джерела міжнародного кредиту: • грошові накопичення держави; • грошові заощадження особистого сектору;
• частина капіталів (грошова форма) підприємств, тимчасово вивільнена в процесі кругообігу. Принципи кредитування — це правила поведінки банку та позичальника в процесі здійснення кредитних операцій: — повернення; — терміновість; — платність; — матеріальна забезпеченість; — цільовий характер. Кожен банк відпрацьовує свій варіант цих принципів. Напри-клад, найпростіший набір відомий в англомовних країнах як «Три с» — character (репутація), capability (потенційні можливос-ті), capital (капітал). Принцип повернення — обов’язкове повернення коштів. Принцип терміновості означає, що позичка повинна бути по-вернена позичальником банку у встановлені кредитною угодою строки. Принцип цільового кредитування — це визначення конкрет-них об’єктів кредитування, що допомагає банку приймати більш зважені рішення про можливість та обґрунтованість надання позик, слугує певною мірою гарантією забезпечення їхнього повернення. Принцип забезпеченості — гарантія погашення кредитів — має на меті захищати інтереси банку та не допускати збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичаль-ника. Принцип платності — означає, що за продаж на визначений термін грошових коштів потрібно сплатити процент. Функції міжнародного кредиту: • перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забез-печення потреб розширеного виробництва; • економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків; • прискорення концентрації і централізації капіталу. Базові елементи кредитування: • суб’єкти кредитування; • об’єкти кредитування; • забезпечення кредиту.
|