|
Більшість країн здійснює політику, захищаючи власні інте-реси. Об’єктивно існує ціла низка аргументів на користь співро-бітництва держав, а отже, і на користь наднаціональної коорди-нації їхньої міжнародної політики. Проведення взаємовигідної міжна-родної політики можливе двома способами: співробітництвом у цій сфері (країни обмінюються інформацією про свої цілі, страте-гії, економічну діяльність та ін.) чи через координацію міжнаро-дної політики (країни визначають свою політику, керуючись вза-ємною вигодою). Координація регулювання фінансових ринків має своїх при-бічників і супротивників. Розвиток комп’ютерних, телекомуні- каційних і транспортних технологій дав можливість проводити арбітражні операції, що регулюються. Це операції кредит- но-фінансових установ, спрямовані на використання різниці в нормативному регулюванні різних держав для переказу капіталів з країн із жорстким режимом регулювання в країни, які мало в чому обмежують фінансову та банківську діяльність. Прибічники координації міжнародного фінансового регу- лювання виступають за відкритий доступ на фінансові ринки, за уніфікацію регулювання в різних країнах. Координація валютної політики реалізується в основному завдяки встанов-ленню фіксованих обмінних курсів та проведенню контро- лю над світовою грошовою масою. Деякі економісти пропо- нують більш широкі та гнучкі правила координації валютної політики. Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації створюються на базі багатосторонніх угод між державами. Їхні завдання — сприяти розвитку міжнародного валютно-фінансо-вого співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балан-сів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, на-давати кредити та гарантії. Один з найвдаліших експериментів сфери міжнародного спів-робітництва та координації політики — Банк міжнародних розра-хунків (БМР). Його основне призначення — виконання функції розрахункової палати для центральних банків усього світу. Він є центром міжнародного співробітництва в банківській та валютній сферах. БМР організовує періодичні зустрічі експертів і конфе-ренції персоналу центральних банків та регулюючих органів кра-їн-учасниць, надає інформацію про фінансові та валютні ринки, володіє базою статистичних даних щодо міжнародних банківсь-ких проблем. В останні роки в Європі зросли масштаби фінансової інтегра-ції та координації валютно-фінансової політики в межах ЄС.
|