|
Зовнішній борг — це сума зобов’язань країни перед зовнішні-ми кредиторами за непогашеними зовнішніми позиками та не-сплаченими за ними процентами. Боргові зобов’язання з термі-ном погашення понад рік називають довгостроковими, з терміном погашення протягом поточного року — короткостроковими. За типом позичальника зовнішні боргові зобов’язання бувають державні, гарантовані державою та приватні. Державний борг виникає в разі, коли зовнішніми кредиторами є уряди інших країн, центральні банки, інші урядові інститути, міжнародні фінансові організації. Борг, гарантований державою, — це борг приватних банків, компаній тощо, гарантом сплати якого є держава в особі певних офіційних інститутів. Приватний борг — борг приватних фірм, копаній, банків тощо, який не гарантований державою. За типом кредитора виділяють офіційні та приватні борги. За методологією Всесвітнього банку визначають низку показ-ників зовнішнього боргу для національної економіки, за якими можна зіставляти стан зовнішньої заборгованості різних країн. Серед них: 1. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до експорту товарів та послуг — EDIT / XGS. 2. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — EDIT / GNI. 3. Відношення платежів з обслуговування боргу до експорту товарів та послуг — TDS / XGS. 4. Відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — INT / GNI. 5. Відношення офіційних резервів до загальної суми зовніш-нього боргу — RES/ EDT. 6. Відношення офіційних резервів до імпорту товарів та пос-луг — RES/ MGS. 7. Частка короткострокового боргу в загальній сумі зовніш-нього боргу — Short term / EDT. 8. Частка концесійного боргу в загальній сумі зовнішнього бо-р¬гу — Concessional / EDT. 9. Частка боргу міжнародним організаціям у загальній сумі зовнішнього боргу — Multilateral / EDT.
|