|
Інвестиційна діяльність компанії за кордоном вважається прямим зарубіжним інвестуванням, якщо здійснюється контроль через володіння значною частиною акціонерного капіталу реципієнта інвестицій, частина капіталу виробництва (продажу) компанії переміщується до іншої країни (країни-реци¬пієнта інвестицій). Пряме зарубіжне інвестування (ПЗІ) — комплексна діяльність, що охоплює такі напрями: переказ капіталу, контролююче інвестування, джерело коштів операцій за кордоном, баланс руху платежів. Таблиця 18 ВИКОРИСТАННЯ НЕДОСКОНАЛОСТІ РИНКУ [4, с. 462] Найважливіші характеристики ТНК Яким чином ТНК використовують недосконалість ринку? 1. Здатність використовувати відмінності національних еко-номік а) американські фірми використовують за кордоном дешеву робочу силу для збирання техніки; б) ТНК отримують позики на євроринках з низькою вартістю 2. Здатність усіх філіалів діяти для досягнення цілей системи а) розподіл виробництва між філіалами для мінімізації витрат; б) розподіл прибутку між філіалами для мінімізації податків; в) розподіл відкритих валютних позицій між філіалами для мінімізації загального валютного ризику 3. Здатність до інтернаціоналізації конкретних, специфічних переваг фірм а) використання виробничої інформації, яка є власністю фірми, для випуску кращої продукції; б) виробник транспортного устаткування використовує виробничу технологію в кількох філіалах по всій земній кулі. Нафтохімічна фірма використовує прі- оритетну технологічну базу для розро- блення вдосконалених методів виробни-цтва Збиранням та аналізом даних про світові потоки займається Центр ОНН з транснаціональних корпорацій. Пряме інвестування — це один з кількох методів, який вико-ристовують комерційні підприємства для отримання прибутку на іноземних ринках. Мотивації ПЗІ охоплюють мотивації на рівні фірми та макроекономічні фактори мотивації. Мотивація на рівні фірми — це діяльність, що задовольняє основні підприємницькі потреби: 1) у ринках; 2) в ефективності виробництва; 3) у сировині; 4) в інформації та технологіях; 5) потребу мінімізувати чи диверсифікувати ризики. Таблиця 19 ДЕКОМПОЗИЦІЯ РИЗИКУ ТНК [4, с. 477] Елементи ризику Характеристика 1. Належить до внутрішньої структури ТНК Корпоративна фінансова структура: фінансовий ризик нездатності здійснити платежі за боргом та трансляційний валютний ризик ТНК 2. Належить до світового середовища Систематичні світові зміни: ризик змін у світовому середовищі, таких як невигідні ціни на товари та світовий економічний спад 3. Належить до специфічних факторів, пов’язаних з діяльніс¬тю в даній країні Несистематичні (пов’язані з даною краї-ною) ризики: ризики, пов’язані з динамі-кою економічного циклу, експропріацією, трансляційні, операційні валютні та економічні відкриті позиції під ризиком Аналіз регіонального ризику (основні елементи): • Стабільність місцевої економіки та відсутність інфляції. • Адекватне ставлення до інвестування уряду країни—реципієнта інвестицій. • Відсутність змін у регулюванні уряду. • Можливість вільного переміщення прибутку з країни—реципієнта інвестицій. • Можливість продати або ліквідувати інвестиції та, як наслі-док цього, відкликання коштів з країни. Міри регулювання регіонального ризику: 1. Попереднє обговорення. 2. Спільне підприємство. 3. Стратегія діяльності. 4. Страхування ризику.
|