|
У світі практично не залишилось країн, які б не мали боргів перед іншими країнами або ж перед міжнародними організація-ми. При цьому більшість країн є одночасно й боржниками, і кре-диторами. Залежність національних господарств від зовнішніх вливань буде закріплюватись і далі в процесі лібералізації та гло-балізації фінансових ринків, незважаючи на збереження деякої їхньої ізольованості. Мобільність та масштабність світових потоків фінансових ре-сурсів, яка зростала до кінця ХХ ст., базується на нерівномірності економічного розвитку та на нерівновазі поточних платіжних балансів. Уся світова економіка є дефіцитною і має чітко виражені бор-гові риси. Нерівномірність економічного розвитку є символом ХХ ст., і боргові проблеми окремих регіонів є головним доказом цього (табл. 27, рис. 24, 29). Потрібно зазначити, що економічний розвиток та активність фінансових ринків вже не стільки пов’язані з рівнем благополуч-чя та ростом зайнятості, а багато в чому залежать від спекуляти-вних та біржових операцій. Таблиця 27 ЗРОСТАННЯ СВІТОВОГО ВВП (1981—2007 рр.), % [4, с. 39] Регіони 1981—1990 1991—1997 1997 1998 1999 2000 2001—2007 Світ у цілому 3,1 2,3 3,2 1,8 1,9 2,7 3,2 Розвинуті країни: 3,1 2,1 2,8 1,7 1,6 2,3 2,6 ОЭСР 3,0 2,0 2,7 1,9 1,6 2,2 2,5 Інші 6,6 6,4 5,3 –1,8 2,0 3.9 5,2 Країни, що розвива-ються: 3,0 3,1 4,8 2,0 2,7 4,3 5,2 Східна Азія й Океа-нія 7,7 9.9 7,1 1,3 4,8 5,9 6,6 Європа й Центральна Азія 2,6 –4,4 2,6 0,5 0,1 3,4 5,0 Латинська Америка та Карибський басейн 1,9 3,4 5,1 2,5 0,6 3,3 4,4 Близький Схід і Пів-нічна Африка 1,0 2,9 3,1 2,0 2,8 3,1 3,7 Південна Азія 5,7 5,7 5,0 4,6 4,9 5,6 5,5 Африка південніше Сахари 1,9 2,2 3,5 2,4 3,2 3,8 4,1 Окремі категорії: Країни Південно-Схід¬ної Азії в кризовому стані* 6,9 7,2 4,5 –8,0 0,1 3,2 5,2 Країни з перехідною економікою 2,4 –5,5 1,7 –0,4 –0,6 3,0 4,8
Рис. 24. Річне зростання ВВП у країнах, що розвиваються, у 1991—2007 рр. [4, с. 39] До важелів світового фінансового дисбалансу належать дис-баланс поточних платежів, дисбаланс заощаджень та інвестицій, позичкові та непозичкові ресурси. Нині США є важелем світового фінансового дисбалансу. Свій дефіцит поточних платежів країна покриває за рахунок іноземних ресурсів та накачування доларових коштів у міжнарод¬ний обіг. Фактично всі країни світу є нетто-позичальниками. Швеція, Австралія, Нова Зеландія та інші мають хронічний дефіцит поточного платіжного балансу. У 1975—2000 рр. дисбаланс інвестицій та заощаджень збіль-шився більше ніж у 2 рази, що також характеризує світову еко-номіку як боргову. Порівняння позичкових ресурсів (міжнародних боргових цін-них паперів і синдикованих позик) та непозичкових ресурсів (прямих і портфельних інвестицій, допомоги та ін.) свідчить про перевагу перших. Сукупна світова заборгованість нерезидентам перевищує об-сяг світової заборгованості за зовнішніми борговими зобов’я-заннями. Причому це стосується як розвинутих ринків, так і тих, що формуються, хоча останні відрізняються високою дохідністю й водночас великими ризиками, а тому фатально притягують за-рубіжних інвесторів. Загальний об’єм світових потоків інвестування за останні 10 років зріс майже у 2,5 рази — зі 160 до 390 млрд доларів на рік. 12 основних країн здійснювали 92 % світового прямого інве-стування. Країни, що розвиваються, здійснювали близько 6 % світового прямого інвестування (рис. 25, 26, 27, 28). Рис. 25. Пряме закордонне інвестування у 1998 р. [4, с. 45] Історично склалося, що найбільші двосторонні потоки прямо-го інвестування мають США та Великобританія. Рис. 26. Чисті потоки довгострокового приватного капіталу в країни, що розвиваються [4, с. 46] Рис. 27. Зміни в чистих потоках капіталів у ринки, що формуються [4, с. 46] Рис. 28. Прямі іноземні інвестиції у колишні соціалістичні країни (центральна Європа) [4, с. 47] Петля міжнародної заборгованості почала затягуватися вна-слідок суб’єктивної недооцінки ситуації, як з боку позичальників, так із боку кредиторів (табл. 28). Таблиця 28 БОРГОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ, І КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ ПЕРЕД БАНКАМИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН НА 1 січня 1999 р., млрд дол. [4, с. 47] Країни Усі країни Японія Велика- Британія США Євро- простір Франція Німеч-чина Азія 639,5 186,7 84,6 31,7 237,4 55,3 92,6 Китай 59,3 17,5 7,8 2,1 23,5 8,0 7,4 Гонконг 174,6 54,6 32,8 6,1 59,4 12,6 24,1 Азія-5 210,4 74,3 15,1 16,6 98,9 20,0 26,9 Латинська Америка 295,7 14,8 23,1 64,2 140,7 25,1 39,5 Аргентина 60,2 1,7 5,2 10,2 34,3 5,2 7,5 Закінчення табл. 28 Країни Усі країни Японія Велико- британія США Євро- простір Франція Німеч-чина Бразилія 84,6 5,2 5,8 16,8 37,6 7,9 12,8 Мексика 62,9 4,4 5,7 16,7 24,9 6,1 6,1 Країни з перехідною економікою 133,5 4,1 3,9 12,4 92,5 11,1 52,5 Росія 76,0 1,0 1,8 7,8 51,6 6,7 31,3 Близький Схід 57,3 3,0 6,5 5,3 25,7 7,0 11,6 Африка 58,3 2,3 3,9 4,8 39,4 18,7 9,4 Усі країни 1185,1 210,9 122,0 118,4 535,7 117,2 205,6 Рис. 29. Зовнішній борг країн, що розвиваються (1,9 трлн дол.) [4, с. 50]
|