|
Управління потоками грошової готівки тісно пов’язане з визначенням потреб системи та її підрозділів у готівці, вибором методів централізації готівки оптимальним використанням готівкових коштів. Глобальне управління грошовою готівкою ускладнюється державними обмеженнями на переміщення фінансових коштів, різницею між темпами інфляції та коливаннями валютних курсів.
Для визначення потоків руху грошової готівки ТНК спочатку складають бюджет та прогноз для оцінки потреб фірми в грошо-вій готівці. Хороша система звіту дає змогу визначити глобальні потреби в грошовій готівці. Існує низка перешкод, що виникають на шляху внутріфірмового обміну інформацією: мовні бар’єри, протидія на місцях (часто через особливості культури) технічні труднощі, державне регулювання інформаційних потоків. Після адекватного визначення місцевих потреб у коштах кері-в¬ник потоками грошової готівки повинен вирішити, чи можна до-зво¬лити місцевому керівникові інвестувати залишок готівки в розширення підприємства, чи він повинен спрямувати його до центра. Способи переміщення коштів: об’ява дивідендів, роялті й гонорари в оплату управлінських послуг, виплати на погашення основної суми кредитів та процентів за ними, встановлення трансфертних цін. Трансфертна ціна — ціна продажу товарно-матеріальних запасів між взаємозв’язаними підрозділами. Види: ринкові та неринкові. Основні детермінанти політики встановлення трансферт-них цін Правові фактори — перше місце: • Порядок оподаткування. • Податкове митне законодавство країни-реципієнта. • Правила та вимоги фінансової звітності. • Протитрестове та антидемпінгове законодавство країни-реципієнта. Вимоги, зумовлені порядком управління потоками грошової готівки: • Валютний контроль. • Ціновий контроль тощо. Характеристики місцевої ділової сфери: • Стан економіки країни. • Конкуренція. • Стан ринку. Політика встановлення трансфертних цін включає множину цілей, що мають бути реалізовані за формування трансфертних цін. Потрібно враховувати, що на трансфертні ціни не поширюються деякі з тих обмежень, що діють відносно дивідендів та процентних платежів. Важливу роль за вирішення цього питання відіграє вибір валюти та норми податкового законодавства, які в багатьох країнах обмежують свободу встановлення трансфертних цін. Після того, як грошову готівку повернено до центральної каси, керівник грошовою готівкою повинен вирішити, що з нею робити. Багатосторонній «нетинг» — це варіант стратегії управління грошовою готівкою. Він дає ТНК змогу знизити інтенсивність потоків грошової готівки, швидше й ефективніше її переміщува-ти. Нетинг на міжнародному рівні означає взаємну компенсацію зобов’язань та активів між зацікавленими сторонами.
|