|
До світових боргових інструментів слід віднести позички ОДР (офіційна допомога для розвитку), боргові цінні папери, кредитні послуги, кредити (банківські, комерційні, експортні). Види боргових цінних паперів: Облігації (довгострокові боргові папери): • з фіксованою ставкою; • з плаваючою ставкою. Короткострокові боргові папери: • комерційні папери; • євроноти; • депозитні сертифікати. Середньострокові боргові папери. Боргові деривативи. Методи управління зовнішнім боргом — конверсія боргу, сек’юритизація, викуп (обернена торгівля) та дострокові виплати. Виділяють декілька типів конверсії за функціональним змістом: переведення боргу в місцеву валюту (свопи борг/акція, борг/борг, борг/ресурси на цілі розвитку), прямий обмін на активи (свопи борг/несплачені боргові вимоги і борг/місцевий борг/фінансова реструктуризація), прямий обмін на товари (свопи борг/товари, борг/експорт). Існує ціла низка проблем, що виникають у процесі регулюва-ння боргів. Суверенна держава може змінювати свої закони в од-носторонньому порядку, користуватися імунітетом відносно громадянських позовів. На практиці немає механізму, який визначає неспроможність держави. Виконання рішень або постанов стосовно держави часто є неможливим. У деяких країнах заборонено, щоб державні установи та контракти, які вони укладають, перебували під юрисдикцією іноземних суддів. Документація кредитів суверенних позичальників схожа на документацію комерційних кредитів. Офіційні кредити та креди-ти, гарантовані урядом, повинна сплачувати держава, за інші кредити держава не несе відповідальності. Правову основу кре-диту — повноваження на отримання кредиту — викладено в кон-ституції, у парламентському акті. На практиці більшість угод має стандарту форму, іншими словами, положення та умови угоди визначені раніше, і позичальнику вельми рідко вдається висловити свою думку щодо змісту цієї угоди. Арбітраж в управлінні зовнішнім боргом базується на: • Типових правилах арбітражу ЮНСІТРАЛ: — Конвенція про позивну давність у міжнародній купівлі-продажі товарів (1974 р.); — Арбітражні правила ЮНСІТРАЛ (1976 р.); — Конвенція про морське перевезення вантажів або Гамбург-ські правила (1978 р.); — Правила примирення (1980 р.); — Типовий закон ЮНСІТРАЛ (1985 р.); — Правове керівництво з електронного переказу коштів (1986 р.); — Типовий закон про міжнародні кредитні перекази (1992 р.). • Правилах Міжнародного центру з урегулювання спорів (МЦУІС). • Процедурі Багатосторонньої агенції з гарантування інвести-цій (МАГІ). • Можуть бути підключені інші спеціалізовані установи. Ефективність управління зовнішнім боргом залежить від технічного та програмного і забезпечення, автоматизації всіх потоків руху коштів у процесі обслуговування зовнішнього боргу. Існує спільна програма ООН, ЮНКТАД і МБРР із надання технічної допомоги у сфері управління боргом (створена у 1991 р.). Головна її ціль — використовувати ресурси та досвід названих організацій для створення сприятливих умов для організації ефективного управління боргами (передання ком-п’ютерних програм для оброблення даних, підготовка кадрів та ін.). Деякі країни розробили власні комп’ютерні системи управління боргом. Серед них Чилі, Бразилія, Мексика, Туреч-чина, Судан, Іран, Йорданія та ін.
|