|
Метою вивчення теми є: розуміння сутності, структури між-народного економічного середовища та впливу окремих його елементів на міжнародну маркетингову діяльність. Маркетинговими цілями вивчення міжнародного бізнес-середо¬вища є: визначення стратегічної позиції фірми; вирішення питання щодо глобалізації — диверсифікації міжнародного маркетингового комплексу та визначення імперативів розробки маркетингових програм; формування міжнародної маркетингової стратегії; забезпечення успішності безпосередніх контактів та ведення переговорів. Для кращого розуміння сутності міжнародного бізнес-середо-вища його доцільно поділити на види за такими критеріями: межі дослідження та впливу чинників (національне, множинно-націо-нальне, реґіональне, глобальне середовище), складність (статич-не, динамічне, турбулентне середовище), рівень контрольованості з боку фірми (макро- та мікро-середовище). У міжнародному маркетингу дослідження макро-середовища здійснюється за схемою SLEPT- або PEST-аналізу. Зміст і послідовність SLEPT-аналізу: S — Social/cultural — аналіз соціально-культурного середови-ща; L — Legal — дослідження елементів правового середовища; E — Economic — аналіз з економічних умов діяльності; P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу; T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу. Зміст і послідовність PEST-аналізу: P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу; E — Economic — аналіз економічних умов діяльності; S — Social/cultural — дослідження соціально-культурного се-редовища; T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу. У структурі міжнародного економічного середовища вивчаються: стан і тенденції розвитку основних макроекономічних показників (ВВП, ВВП на душу населення, демографічні показники, безробіття, інфляція, темпи економічного зростання, структура вироб¬ництва тощо); розвиток міжнародної (зовнішньої торгівлі); стан платіжного балансу зарубіжної країни; зовнішньоекономічна та зо-внішньоторговельна політики; інвестиційний клімат; вплив міжнародних організацій; процеси міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна торгівля є складною соціально-економічною ка-тегорією, яку можна розглядати в двох аспектах — як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ; як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами у процесі та з приводу обміну товарами (послугами). Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку між-народної торгівлі доцільно використовувати систему показників, яка складається з 6 груп: абсолютні показники (експорт (реекс-порт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зо-внішньої торгівлі); структурні показники (товарна структура екс-порту й імпорту, географічна структура експорту й імпорту); по-казники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зов-нішньоторговельного обігу на душу населення, експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота); підсумовуючі показ-ники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг і не-комерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, ін-декс «умови торгівлі»); показники динаміки; показники зіставлення. Стан платіжного балансу країни визначають: економічний по-тенціал, особливості структури економіки, участь у міжнародно-му поділі праці, зв’язки зі світовим ринком позичкових капіталів, стан державного регулювання економіки та зовнішньоекономіч-них зв’язків. Наслідками дефіциту платіжного балансу, як правило, є: по-силення валютного контролю; зниження курсу національної ва-люти; проблема позик за кордоном; посилення економічної зале-ж¬ності (стосунки з МВФ). Наслідками надлишку платіжного балансу, як правило, є: тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі (відкриття ринків) та стимулювання споживання; перетворення країни в нетто-експортера капіталу. Кожна країна будує свої міжнародні відносини, виходячи із зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики. Історично відомі два основні напрями у формуванні зовніш-ньо- торговельної політики: протекціонізм та лібералізація. Для реалізації зовнішньоторговельної політики уряди викори-с¬товують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання, торговельні режими, митне оподаткування, вну- трішнє (національне) оподаткування імпортних товарів, кількісні обмеження, технічні бар’єри, адміністративні формальності, екс-трене правове регулювання, внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи, валютно-кредитне регулювання, організаційно-технічне сприяння експорту. Динаміку, обсяги та напрямки міжнародного інвестування ви-значає сукупність глобальних та реґіональних чинників. До гло-бальних чинників, що визначають стан розвитку світової еконо-міки в цілому та міжнародних факторних ринків зокрема, належать: стабільність світової валютної системи; рівень транс-націоналізації та реґіональної інтеграції; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури. Регіональні (по окремих країнах) чинники міжнародного інвестування поділяються на: політико-економічні (політична стабіль¬ність, ступінь втручання уряду в економіку, відношення до закордонних інвестицій, дотримання дво- та багатосторонніх угод); ресурсно-економічні (наявність природних ресурсів, демографічна ситуація, географічне положення); загальноекономічні (темпи еко¬номічного зростання, співвідношення споживання та заощаджень, ставка позикового процента, норма чистого прибутку, рівень і динаміка інфляції, конвертованість валюти, стан платіжного балансу). Сучасна система міжнародних організацій налічує понад 4 тис. інститутів, з яких приблизно 300 — це міжурядовій світо-вій війні утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі. Форми та методи роботи міжна-род¬них організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан і тенденції розвитку економіч-ного середовища окремих країн та реґіонів. Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний со-юз, спільний ринок, економічний союз, політичний союз). Сти-мулювальний вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць вияв-ляється у: зниженні чи усуненні митних бар’єрів; уніфікації зов-нішньоторговельного законодавства та документообігу; можливості узгодження інтересів та економічної політики; об’єднанні потенціалів країн-учасниць. Термінологічний словник Адміністративні формальності: імпортні процедури, зовнішньо- торговельне діловодство, консульські формальності. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій засновано 1988 року з метою сприяння надходженню інвестицій до країн, що розвиваються. Бреттон-Вудські інститути — це Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де 1944 року відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ. Валютно-кредитне регулювання: механізм валютних курсів, ва-лютні обмеження, імпортні депозити. Вільна торгівля — відсутність будь-яких бар’єрів та обмежень у торгівлі між державами. Реалізується лише у вільних економічних зонах. Внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів –– відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому самому розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва. Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи: фінансування експортного виробництва, податкові пільги, державне кредитування. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ — General Аgreement on Тariffs and Тrade): 1) договір, який було підписано 1947 року; 2) міжнародна організація, яка діє з 1948 р. на основі договору та виконує три функції — впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, що сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів. Глобальне середовище — сукупність різноаспектних чинників, що діють в усіх або в більшості країн світу одночасно (світова фінансова криза, уповільнення темпів міжнародної торгівлі, лібералізація економічної діяльності тощо). Глобальне середовище — сукупність різноаспектних чинників, що діють в усіх, або в більшості країн світу одночасно (світова фінансова криза, уповільнення темпів міжнародної торгівлі, лібералізація економічної діяльності тощо). Група Світового банку — сукупність міжнародних фінансово-кре¬дитних установ, діяльність яких сприяє досягненню основної мети Світо¬вого банку. Динамічне бізнес-середовище — можна охарактеризувати як про-гнозовані (позитивні або негативні) умови розвитку. Екстрене правове регулювання: інструменти силового торговель-но-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада), антидемпінгові процедури. Зарубіжні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни. Зовнішньоекономічна політика — генеральна лінія дій, система заходів, які здійснює держава у сфері експорту й імпорту, митного ре-гулювання, торговельних обмежень, залучення іноземних інвестицій, закордонного інвестування, зовнішніх позик, надання економічної до-помоги іншим країнам, здійснення спільних економічних проектів відповідно до інтересів країни. Зовнішньоторговельна політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекономічної політики в цілому. Зовнішня торгівля — це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю. Інвестиції — довгострокові вкладання капіталу в об’єкти підприє-мницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або для досягнення некомерційних цілей. Іноземні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються інозем-ним інвестором в об’єкти інвестування на території даної країни. Кількісні обмеження: ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо), контингенти (квоти), «добровільні» обмеження експорту. Лібералізація — розширення свободи економічних дій, скорочення кількості та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами. Макро-середовище — сукупність чинників економічного, політи-ко-правового, соціально-культурного і технологічного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжнародної діяльності фірми, зок-рема маркетингової. Митне оподаткування: митний тариф (система товарної класифі-кації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару); митні податки та збори. Міжнародна асоціація розвитку була створена 1960 року як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на ліберальніших засадах, ніж ті, які пропонував Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Міжнародна економічна інтеграція — вищий рівень розвитку МЕВ, якому притаманні: синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання; створення господарського комплексу з тісними взаємозв’язками економік за збереження національного пріоритету розподілу праці; створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління); узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями. Міжнародна фінансова корпорація була створена 1956 року з ме-тою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. Міжнародне економічне середовище — сукупність економічних умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку між-народної діяльності фірми, зокрема маркетингової. Міжнародне економічне середовище — сукупність економічних умов, процесів, чинників, що сприяють або протидіють розвитку між-народної діяльності фірми, зокрема маркетингової. Міжнародне середовище –– сукупність чинників економічного, соціально-культурного, політико-правового та інфраструктурного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжнародної діяльності фір¬ми, зокрема маркетингової. Міжнародний банк реконструкції та розвитку — міждержавний інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економік шляхом надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх дотриманням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом полагодження конфліктів між іноземними інвесторами та міс-цевими підприємствами, установами, урядами. Міжнародні інвестиції — інвестиції, реалізація яких передбачає різно¬національну приналежність учасників інвестиційного процесу. Мікро-середовище (переважно контрольовані чинники) — сукуп-ність галузевих умов розвитку міжнародної діяльності фірми, що зумовлені поведінкою споживачів, існуючих і потенційних конкурентів, постачальників і виробників товарів-субститутів. Множинно-національне бізнес-середовище — специфічні умови ведення бізнесу в групі країн, які мають спільні умови та чинники розвитку (бізнес-середовище країн ЄС, країн СНД тощо). Національне бізнес-середовище — це специфічні умови ведення бізнесу в окремій країні, обумовлені чинниками економічного, полі-тичного, правового, соціально-культурного, технологічного, інфра-структурного характеру (бізнес-середовище України, США, Китаю тощо). Неопротекціонізм — сучасні обмеження на міжнародну торгівлю, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм об-меження небажаного імпорту чи замість них. Обґрунтований (селективний) протекціонізм –– захист окремої галузі економіки, групи підприємств, а не всього національного виробництва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами та за окремими групами товарів. Організаційно-технічне сприяння експорту — система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів. Платіжний баланс — співвідношення між платежами, здійсненими економічними суб’єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (місяць, квартал, рік). Превентивне правове регулювання — система міжнародних тор-говельних угод і протоколів; застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та засте-реження щодо страхування). Протекціонізм (від лат. proctio — «прикриття») –– державна полі-тика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Регіональні банки розвитку — реґіональні банківські установи, які шляхом надання переважно довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів упливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі. Реґональне бізнес-середовище — сукупність чинників економічного, політико-правового, соціально-культурного характеру, що діють у певному реґіоні світу (Латинська Америка, Північно-Східна Азія, Близький Схід тощо). Світова організація торгівлі (СОТ — World Тrade Оrganization) — нова міжнародна організаційна структура, заснована на ГАТТ, резуль-татах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду. Вона почала діяти з 1 січня 1995 р. з метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який опікується питаннями реалізації товарів, надання послуг і правами інтелектуальної власності, а Світова організація торгівлі втілюватиме в життя домовленості останнього раунду переговорів. Світовий банк — є дві організаційно і фінансово незалежні установи — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР), створена у 1960 р. (досі МБРР вважався офіційною назвою Світового банку). Статичне бізнес-середовище — характеризується відсутністю сут-тєвих змін в умовах і чинниках розвитку протягом певного періоду. Таке середовище вважається добре прогнозованим. Технічні бар’єри — велика група нетарифних обмежень, зумовле-них дією національних промислових стандартів, систем вимірювання й інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо. Торговельні режими — режим найбільшого сприяння, преферен-ційний, звичайний (простий), дискримінаційний (застосовується тимчасово). Турбулентне бізнес-середовище — середовище з непрогнозова-ними умовами розвитку (несподівані зміни законодавства, відсутність національної економічної політики, політична нестабільність тощо).
|