|
У процесі формування цін на ІПП кожна фірма вирішує певну низку питань, а саме: • Наскільки унікальні ІПП, що надаються фірмою? • Яка платоспроможність споживачів послуг? • Як впливає на ціни становище на ринку? • До якого рівня фірма може знижувати ціни для збільшення своєї частки ринку? Концепція життєвого циклу товару дає змогу побудувати пра-вильну стратегію щодо кожного товару інформаційної фірми, вчасно розпочати розроблення нових ІПП, вчасно скоротити або збільшити виробництво, правильно спланувати витрати і прибут-ки. Велике значення для формування цін мають результати по- передніх етапів маркетингових досліджень — сегмент, позицію-вання, фази життєвого циклу ІПП. Ціни можуть розраховуватися на основі витрат на ІПП; залежно від співвідношення попиту та пропозиції; можуть установлюватися конкурентні ціни залежно від цін на аналогічні ІПП інших фірм. Для різних категорій кори-с¬тувачів інформаційні служби можуть практикувати пільгові ціни, знижки чи надбавки (рис. 18.1). Інформаційним службам важливо знати, хто здійснює інфор-маційний пошук — споживач або посередник. Для інформацій-них посередників, що володіють навичками автоматизованого пошуку, вирішальну роль у придбанні тих чи інших ІПП можуть відіграти їх форми та величина оплати. Для споживачів поряд з іншими факторами таку роль можуть відіграти простота й вигода інформаційно-пошукової системи. З переходом до ринкової економіки інформаційні продукти та послуги перетворилися на товар, але визначення їх вартості, реальної цінності та ціни виявилося значно складнішою задачею, ніж в інших галузях. Оскільки продукція інформаційного виробництва використо-вується в усіх галузях економіки з різними нормативами рента-бельності, то за витратних методів формування цін недостатньо враховується якість, ефективність продукції та інші фактори. Цінність її виникає в процесі обробки та передавання, а кінцева вартість залежить від її корисності для конкретного споживача. Тому індивідуалізоване сприймання одного й того самого інфор-маційного продукту спричиняє готовність споживачів платити за нього різну ціну. Відбувається сегментація ринку, яка примушує Рис. 18.1. Алгоритм установлення ціни на інформаційний продукт фірми — постачальники цього продукту вдаватися до різної ці-нової політики щодо нього. Споживач не готовий платити за над-лишкову інформацію, якщо вона надто універсальна. Але вузько-спеціалізована інформація — нерозмножуваний товар, тому може мати високу ціну, також неприйнятну для споживача. Розширення номенклатури інформаційних продуктів і послуг, що мають локальну або специфічну сферу застосування, ще більш ускладнило проблему ціноутворення на ці продукти. Розроблення ефективної політики ціноутворення ускладнюється через особливу природу самої інформації та стратегію інформаційної структури. Розбіжність цін — це міра необізнаності на конкретному ринку. Але необізнаність не єдиний її фактор. Для будь-яких продуктів нема абсолютної однорідності чи ідентичності. Тим паче для інфор¬маційних продуктів. Навпаки, кожний з аналогічних продуктів (хай то ПК, програмний продукт, інформаційний ресурс, інформаційна послуга чи інформаційна система) виконує певний перелік функцій, має певну множину властивостей, переваг і недоліків. Для визначення ціни використовують найчастіше дві крайні стратегії. Перша розрахована на охоплення максимальної кількос¬ті можливих користувачів завдяки низькій ціні продукту. Друга спрямована на реалізацію продукту найбільш платоспроможним користувачам за відповідно високу ціну.
|