Попит багато в чому визначає стратегію і тактику організації виробництва і збуту товарів і послуг; урахування попиту, обґрунтоване прогнозування його на короткострокову і довгострокову перспективу є однією з найважливіших задач служб маркетингу різних організацій і фірм. Склад і рівень попиту на будь-який товар залежить від бага-тьох економічних і природних факторів. До економічних факто-рів належать рівень виробництва (пропозиції) товарів і послуг (позначимо цей фактор у загальному вигляді через П), рівень грошових доходів окремих груп населення (D), рівень і спів- відношення цін (Р). До природних факторів належать демогра- фічний склад населення, насамперед розмір і склад сім’ї (S), а також звички і традиції, рівень культури, природно-кліматичні умови тощо. Економічні фактори дуже мобільні, особливо розподіл насе-лення за рівнем грошових доходів. Природні ж фактори зміню-ються порівняно повільно і протягом невеликого періоду (до трьох—п’яти років) помітно не впливають на попит. Виняток становить демографічний склад населення. Тому в поточних і перспективних прогнозах попиту всі природні фактори, крім демографічних, доцільно враховувати узагальнено, увівши фактор часу (t). Отже, у загальному вигляді попит визначається як функція на-ведених вище факторів: Y = f (П, D, Р, S, t). (3.7) При цьому, оскільки найбільше впливає на попит фактор до-ходу, багато які розрахунки попиту і споживання здійснюються у вигляді функції від грошового прибутку на душу населення: Y = f (D). (3.8) Прогнозування попиту на невеликий період часу здійснюють з використанням так званих структурних моделей попиту. Ці моделі будують виходячи з того, що для кожної економіч- ної групи населення за статистичними бюджетними даними може бути розрахована притаманна їй економічна структура споживання. , або , (3.9) де n — кількість груп сімей, віднесених до одного рівня дохо-ду; Di — середній дохід сім’ї і-ї групи; ri = r (Di) — структура по-питу в і-й групі; Wi = r (Di) — питома вага і-й групи в їх загальній кількості. Структурні моделі найбільше використовуються при прогно-зуванні попиту та споживання, вони уможливлюють порівняння структур попиту в окремих групах, по регіонах, для розрахунку «споживчих кошиків» тощо. Отже, структурні моделі розглядають попит як функцію тіль-ки розподілу споживачів за рівнем прибутку. Маючи дані про ві-дповідні структури попиту, розраховані за даними статистики бюджетів, і про частоти розподілу споживачів за рівнем прибут-ку, можна розрахувати загальну структуру попиту. Поряд зі структурними моделями в плануванні та прогнозу-ванні попиту використовуються конструктивні моделі попиту. В основу таких моделей покладено рівняння бюджету населення, які виражають очевидну рівність загального обсягу споживання і суми добутків кількості кожного спожитого товару на його ціну. У практиці планування і прогнозування попиту крім струк-турних і конструктивних моделей застосовуються аналітичні моделі попиту і споживання, які будуються у вигляді рівнянь, що характеризують залежність споживання товарів і послуг від їх кількості та ціни з подальшим урахуванням певного рівня до-ходу. Іншими словами, в аналітичних моделях функціональна залежність приймає цілком конкретний вигляд. Такі моделі мо-жуть бути однофакторними та багатофакторними і використо-вуються в розрахунках прожиткового мінімуму, раціональних бюджетів тощо.
|