|
Цільова функція споживання і моделювання поведінки споживачів. Відповідно до задач і функцій маркетингу, розгля-нутих у першому розділі, маркетинг розуміється як ринкова сис-тема управління виробничою і збутовою діяльністю, за якої в ос-нові прийняття господарських рішень лежить ринкова інформа-ція, а обґрунтованість рішень перевіряється ринком у ході реалізації товарів і послуг. За такого підходу початковим пунк-том усього циклу підприємницької діяльності стає вивчення спо-живчого попиту. Розглянемо деякі питання моделювання попиту і споживання в маркетингу. Рівень задоволення матеріальних потреб суспільства (р- івень споживання) можна виразити цільовою функцією спо- живання U = U(Y), де вектор змінних Y ≥ 0 включає різно- манітні види товарів і послуг. Ряд властивостей цієї функції зручно вивчати, використовуючи геометричну інтерпретацію рівнянь U(Y) = С, де С — параметр, що характеризує значення (рівень) цільової функції споживання; як величина С може виступати, наприклад, прибуток або рівень матеріального доб-робуту. Функції купівельного попиту — це функції, що відображають залежність обсягу попиту на окремі товари і послуги від комплек¬су фактів, що впливають на нього. Такі функції застосовуються в аналітичних моделях попиту і споживання і будуються на основі інформації про структуру прибутків населення, ціни на товари, склад сімей та інші фактори. Розглянемо побудову функцій попиту залежно від двох факторів: доходу і цін. Однофакторні функції попиту від доходу широко застосову-ються при аналізі купівельного попиту yi = fі (Z), де Z — доход; yi — попит на і-й товар або послугу; fі — тип функції. Відповідні цим функціям криві називаються кривими Енгеля, на ім’я німецького економіста, що їх вивчав. Той самий принцип розмежування груп товарів по типах фун-кцій попиту від доходу використав шведський економіст Л. Тор-нквіст, який запропонував спеціальні види функцій попиту (фун-кції Торнквіста) для трьох груп товарів: першої необхідності, другої необхідності, предметів розкоші. Функція Торнквіста для товарів першої необхідності Y1 має такий вигляд: Y1 = a1Z / (Z + C1), (3.3) де а1 — верхня межа попиту; С1 — приріст доходу. Вона відображає той факт, що зростання попиту на ці першо-чергові товари зі зростанням доходу поступово сповільнюється і має межу a1 (крива попиту асимптотично наближується до пря-мої лінії у = а1). Функція Торнквіста для товарів другої необхідності Y2 має та-кий вигляд: Y2 = a2 (Z – b2) / (Z + C2), (3.4) де Z ³ b2; а2 — верхня межа попиту; b2 — певний рівень дохо-ду; С2 — приріст доходу. Попит на цю групу товарів з’являється після того, як дохід до-сягне величини b2 . Функція Торнквіста для предметів розкоші Y3 має такий ви-гляд: Y3 = a3 Z (Z – b3) / (z + C3), (3.5) де Z ≥ b3; a3 > 1; b3 — певний рівень доходу; C3 — приріст до-ходу. Функція Y3 не має межі, попит на предмети розкоші виникає після того, як дохід Z перевищить рівень b3.
Крім розглянутих функцій, в аналітичних моделях купівель-ного попиту використовуються й інші функції — степеневі, S-подібні та ін. Важливу роль в аналізі попиту відіграють коефіцієнти еласти-чності, які визначають, на скільки відсотків зміниться попит, як-що дохід зміниться на 1 %: , або , де — коефіцієнт еластичності для і-ї групи товарів відносно доходу Z; yі — попит на і-ту групу товарів. Зокрема, застосовуючи (3.6) до функції Торнквіста (3.3.), отримуємо коефіцієнт еластичності: . (3.3*) Коефіцієнт еластичності для функції (3.4): . (3.4*) Коефіцієнт еластичності для функції (3.5): . (3.5*) З моделі поведінки споживачів випливає, що попит на кожний товар у загальному випадку залежить від цін на всі товари (век-тора Р), однак побудувати функції загального вигляду уі = ji (p) дуже складно. Тому в практичних дослідженнях обмежуються побудовою та аналізом функцій попиту для окремих товарів за-лежно від зміни цін на цей самий товар або групу взаємозамінних товарів: уi = ji (pi). У загальному випадку попит на окремий товар за інших рівних умов залежить від рівня цін на всі товари. Відносна зміна обсягу попиту за зміни ціни даного товару або цін ін- ших пов’язаних з ним товарів характеризує коефіцієнт елас- тичності попиту від цін. Цей коефіцієнт еластичності зручно трактувати як величину зміни попиту в процентах за зміни ціни на 1 %. У товарах еластичного попиту підвищення ціни на 1 % приз-водить до зниження попиту більш як на 1 %, і навпаки, по- ниження ціни на 1 % приводить до зростання купівлі більше як на 1 %. Якщо підвищення ціни на 1 % спричиняє зниження попиту менш як на 1 %, то кажуть, що це — товар нееластич-ного попиту.
|