|
Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стиму-лювання і оплати праці. Технічне обслуговування: • складання технічних засобів з комплектування; • складання, монтаж, установлення, підключення та налаго-джування апаратних засобів і локальних мереж у замовника; • ремонт, тестування, апгрейд (модернізація) технічних засо-бів, поточне технічне обслуговування. Спеціалісти, які його забезпечують, мають відповідну освіту та досвід практичної роботи. Про нормування їхньої праці навряд чи доцільно говорити, що ж стосується оплати, то вона залежить від рівня кваліфікації, системи оплати, прийнятої на фірмі, та умов контрактів і договорів із замовниками. Щодо поточного технічного обслуговування, то тут є парадокс: тому, хто більшу частину робочого часу «сидить, склавши руки, а техніка сама працює», треба платити більше ніж тому, хто цілими днями займається ремонтом, бо саме це є свідченням, що він не дуже кваліфікований фахівець. Програмування. Проблема нормування праці програмістів була дуже актуальною, коли її результатом були тексти готових програм, написані на певній мові програмування, і кількість ряд-ків цієї програми визначала кінцевий обсяг праці, а поділений на кількість робочих днів — давав рівень продуктивності праці. Узагалі, в усіх країнах вважалося, що в середньому 10—15 опе-раторів на робочий день — це досить високий рівень продуктив-ності праці програміста. Створення норм і нормативів затрат праці для програмування — досить складний процес, насамперед через те що програмування — творча робота, а також тому що у програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій, а саме: • наукові працівники; • математики; • інженери-технологи; • економісти; • техніки; • оператори. Крім того, продуктивність праці під час програмування зале-жить від багатьох факторів, урахувати які складно. Це: • логічна складність програмованої задачі; • кваліфікація програміста; • математичне забезпечення ЕОМ. Основними методами нормування є дослідно-статистичний, коли норми часу встановлюються на основі звітних даних про витрати часу в минулому на виконання аналогічних робіт з про-грамування. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ затверджено в 1986 р. Здійснити оцінку і нормування праці керівників ІТ-підроз¬ділів, системних аналітиків, програмістів та інших висококвалі-фікованих спеціалістів значно складніше ніж техніків або опера-торів. Для оцінки праці цієї категорії робітників можна використовувати такі показники: • дотримання термінів розроблення систем і програм; • вивчення і практичне використання нових мов і методів про-грамування; • створення чітких інструкцій, що полегшують використання програм; • схвалення роботи з боку користувачів. Питання нормування праці під час програмування є дуже важ-ливим для планування, обліку, аналізу та оперативного управлін-ня діяльністю ОЦ. Норми часу охоплюють роботи, виконувані фахівцями на таких стадіях розроблення проектних матеріалів: • технічне завдання; • ескізний проект; • технічний проект; • робочий проект; • впровадження. Норми часу розраховано залежно від факторів, що найбільше впливають на трудомісткість розроблення проекту: • кількість різновидів форм вхідної інформації; • кількість різновидів форм вихідної інформації; • ступінь новизни комплексу задач (задачі); • складність алгоритму; • вид інформації, що використовується (змінна інформація, НСІ, БД); • складність контролю вхідної і вихідної інформації; • використання ТПР (ППП), типових проектів, типових про-грам, стандартних модулів. Виходячи з трудомісткості стадій розроблення ПЗ ОТ, оціню-ється кількість фахівців або термін, необхідний для реалізації стадій його розроблення. Добором кількості розробників на різних стадіях досягають бажаного терміну розроблення ПЗ ОТ. Зараз технології обробки інформації, технології програмуван-ня настільки різноманітні, настільки вдосконалені, що неможли-во зіставляти роботу програмістів у різних середовищах, можна робити порівняння тільки в аналогічних середовищах і встанов-лювати терміни розроблення програмних продуктів виходячи зі статистичних даних та практичного досвіду. Це стосується про-грамістів середнього рівня, тобто виконавців. Вища кваліфікація у програмуванні визначається тими принципово новими ідеями, які дають розвиток новим напрямам у цій галузі. Це було і зали-шається творчою складовою діяльності програміста, оплату якої неможливо нормувати. І хоч установлених норм для програмістів офіційно ніхто не скасовував, ними практично не користуються (принаймні, на не-державних підприємствах), а терміни розроблення програмних продуктів установлюються виходячи зі складності задач, ступеня використання готових програмних модулів, рівня автоматизації праці програмістів, технічних засобів тощо. Приклад оплати праці ІТ-спеціалістів у США наведено у табл. 16.2.
Таблиця 16.2 ЗАРПЛАТА ІТ-ПРАЦІВНИКІВ У 10 ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ США Галузь Посада Оклад, дол. Будівництво Web-майстер/Web-програміст 10 500 ERP-спеціаліст 14 000 Адміністратор СУБД 13 200 Провідний спеціаліст з обслуговування мереж 12 300 Послуги Адміністратор мережі 7900 Керівник проекту 11 400 Спеціаліст із супроводження офісного ПЗ 6700 Розробник додатків 7000+ Провідний розробник додатків 14 000+ Торгівля Керівник проекту 13 200 Системний аналітик 8800 Системний програміст 7000 Програміст/аналітик 6500 Транспорт, енергетика Провідний системний аналітик 10 700 Провідний системний програміст 9700 Адміністратор мережі 8800 Програміст/аналітик 11 200 Виробництво Системний аналітик 10 400 Провідний системний програміст 9500 Адміністратор/аналітик мережі 8600 Програміст 7200 Телекомунікації Керівник проекту 17 600+ Провідний системний аналітик 17 600 Провідний програміст/аналітик 15 800 Програміст/аналітик 8800 Освіта Провідний системний аналітик 7900 Керівник проекту/системний програміст 7000 Програміст/аналітик 5300 Менеджер LAN 4900 Закінчення табл. 16.2 Галузь Посада Оклад, дол. Банки, фінанси Провідний системний аналітик/адміністратор 9300 Web-майстер, Web-дизайнер 9300 Аналітик СУБД 10 400 Провідний програміст/аналітик 9800 Медицина Керівник проекту/системний програміст 10 400 Аналітик СУБД 9500 Провідний системний аналітик 9700 Менеджер LAN 9100 Урядові та дер-жавні структури Web-майстер/Web-програміст 7000 Керівник ІТ-підрозділу 10 400
Що стосується заробітної плати програмістів в Україні, то можна сказати, що більш-менш достовірні відомості можна мати тільки для працюючих у державному секторі економіки. Тут оклади перебувають на рівні середніх у промисловості, що для кваліфікованих фахівців — дуже низький рівень. Тому вони або мають ще заробіток на стороні (іноді безпосередньо на своєму робочому місці), або мають додаткові гонорари чи якусь іншу зацікавленість, або просто переходять у ринкові структури. Офі-ційні оклади тут становлять 200—300 дол. для молодих спеціалістів, потім вони можуть зростати у 2—3 рази, крім того, використовують доплати, які можуть бути у 1,5—2 рази вищі за посадові оклади (щоб уникнути зайвих налогових відрахувань). Маркетологи. Оскільки ця посада і спеціальність як така з’явились у нас не так давно, то маркетологи здебільшого пра-цюють у секторі недержавної власності, отже, оплата праці зале-жить від галузі, фірми, від її ефективності та їх внеску в прийнят-тя важливих стратегічних рішень і поточного регулювання діяль-ності фірми. Як показують дослідження, обчислити внесок кожного марке-толога в загальний успіх інформаційної фірми неможливо, оскі-льки відсутні чіткі критерії оцінювання їх роботи. Частинними критеріями оцінки якості роботи можуть бути: • збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції (пос-луг); • економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів; • зниження собівартості і поліпшення якості продукції; • прискорення оборотності оборотних коштів; • поліпшення роботи з дебіторами; • організація відновлення устаткування і технологій за допо-могою іноземних інвесторів; • розширення сервісних послуг фірми; • вирішення інших економічних і природоохоронних проблем підприємства. Наведені критерії ефективності не є обов’язковими для пре-міювання, але можуть використовуватися для розроблення поло-ження про стимулювання праці. Наявні сьогодні системи стимулювання праці застаріли і не працюють на збільшення обсягів виробництва і підвищення ефек-тивності праці маркетологів. Ігнорування вад сформованої сис-теми оплати і стимулювання праці є однією з основних причин кризового стану економіки і суспільства. Наприклад, зарплата маркетолога має складатися з двох час-тин: основна зарплата, що виплачується за виконання посадових обов’язків, та змінна частина, що залежить від підсумків резуль-татів трудової діяльності у попередній місяць. Цю частину зар-плати формує трудовий колектив у вигляді премії, тому що мар-кетолог, реалізуючи на підприємстві свої підприємницькі здіб-ності, віддає результати своєї праці колективу, який оцінює його індивідуально. Таким чином, посадовий оклад із премією становитиме своє-рідний економічний рейтинг маркетолога. Хибну оцінку якості своєї праці маркетолог дістане, якщо не зможе переконати колек-тив у доцільності своїх дій. Крім надбавок, можна підключити нові стимули — моральні. Одним з таких стимулів для кваліфікованого маркетолога є підвищення по службі. У цілому по Україні реальний попит на фахівців з маркетингу дуже значний, але він частково має прихований характер. Марке-толог сьогодні — це єдиний фахівець, який може вказати підпри-ємству, як заробити гроші, а не лише їx перерозподіляти i витра-чати, бо тільки він умiє дослідити ринок, вивчити, що i скільки виробляти, як розповсюджувати, рекламувати тощо, фахівець, який може вивести економіку з кризи. Висококваліфікованих кад-рів сьогодні дуже мало. Там де вони є, де є прямий зв’язок із практикою — результати дуже високі.
|