Сьогодні готовність фірми до поставки та швидкість поставок стали в багатьох галузях економіки розвинутих країн Заходу дуже важливим (якщо не вирішальним) фактором успіху на ринку. Так, у сфері виробництва засобів виробництва гарантія термінового отримання сировини, матеріалів, напівфабрикатів чи запасних частин для забезпечення неперервного виробничого процесу часто є більш важливою, аніж ціна. У сфері товарів спо-живчого попиту в разі зниження прихильності споживачів до пе-вної торговельної марки стає реальною для підприємця загроза остаточної втрати покупців за нерегулярного надходження про-дукції до місць її збуту. Водночас така терміновість призводить, як правило, до непропорційного зростання витрат, пов’язаних із необхідністю утримувати додатковий персонал, споруджувати склади, збільшувати запаси або прискорювати їх створення тощо. У зв’язку з цим все частіше постає проблема створення і використання логістичних систем розподілу. Такі системи мають на меті організацію постачання до місць попиту тільки необхідної кількості продукту і тільки в потрібний час для того, щоб досягти бажаного рівня обслуговування споживачів за мінімізації витрат на розподіл. Логістика розподілу ґрунтується на чотирьох засадничих принципах. 1) координація — узгодження дій з розподілу для збалансову-вання вартості і рівня обслуговування споживачів; 2) організація товаропересування — налагодження руху това-рних потоків; 3) точний розрахунок витрат на пересування і збереження то-варів; 4) організація рівня обслуговування — спроможність логісти-чної системи задовольняти потреби споживачів за умовами часу, надійності, зв’язку і зручності. Головне завдання логістики — оптимізувати ці принципи. Так, наприклад, розглядаючи залежність між вартістю запасів і транспортування та загальними витратами розподілу, на графіку рис. 59 бачимо, що в міру того, як зростає кількість складів, збільшується вартість запасів, а витрати на транспортування зменшуються, оскільки запаси розміщуються все ближче до споживачів. Ефект логістики полягає в тому, щоб знайти таку оптимальну кількість складів (у нашому прикладі їх 20), яка забезпечить мінімум загальних витрат. Треба звернути увагу на те, що крива загальних витрат досягає мінімуму в точці, де жодна з інших двох складових (вартість запасів і транспортування) не досягає мінімуму. Натомість у мінімумі перебуває вся система в цілому.
Рис. 59. Залежність між вартістю запасів і транспортування та загальними витратами розподілу Певних пояснень потребує і четвертий принцип (рівень обслу-говування). Так, нині головною турботою фірм є забезпечення достатнього рівня обслуговування споживачів з якнайсуворішим контролюванням сумарних витрат і стану конкурентоспромож-ності. Отже, час — це цикл замовлення (визначення потреби + передання замовлення + обробка замовлення + навантаження + відправка). Надійність — це безвідмовність фірми, що визнача-ється терміном виконання замовлення, гарантією доставки й точ-ною відповідністю кожної партії поставки заздалегідь узгодженій специфікації. Зв’язок — це двосторонній зв’язок між замовником і постача-льником (фірмою). Зручність — це міра гнучкості системи обслуговування спо-живачів. Рівень обслуговування споживачів (Ро) може бути визначений за формулою: де Кг — кількість готових до термінової поставки продуктів; Кз — кількість замовлених продуктів. Для продуктів, які не поставляються терміново, рівень обслу-говування споживачів може визначатись як інтервал між момен-том подання замовлення і моментом поставки продукції фірми споживачеві. Основними функціями логістики розподілу є: транспортуван-ня і обробка матеріалів, обробка замовлень, а також управління товарно-матеріальними запасами. Приклад логістичної системи розподілу наведено на рис. 60.
Рис. 60. Приклад логістичної системи розподілу
Традиційно маркетингову політику розподілу розглядають як процес управління потоками товарів і послуг від місць їх вироб-ництва до місць використання чи споживання. Однак останнім часом утверджується значно ширший погляд на цю проблему. До традиційного комплексу логістичних дій і рішень включають також і координацію процесів матеріально-технічного постачання, тобто забезпечення виробництва необхідною сировиною, матеріалами, комплектувальними виробами, напівфабрикатами, необхідними для випуску продукції (рис. 61). На формування логістичних систем впливають такі фактори: — кількість необхідних вихідних і кінцевих продуктів; — кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів готової продукції; — кількість пунктів переробки (обробки) продукції; Рис. 61. Сучасний погляд на проблему логістики — взаємозалежність поставок матеріально-технічних ресурсів і збуту готової продукції; — фактори самого продукту: вартість, ризик, пов’язаний з ку-півлею, упаковка, прибутковість; — вартість(ціна) товарів; — чинні стандарти обслуговування.
|