|
Зобов’язання банку, які виникають з укладенням форвардних, ф’ючерсних, опціонних угод і своп-контрактів, є позабалансовими до мо-менту настання терміну їх виконання. Балансовою позицією ці зобов’я-зання стають після проведення реальної операції купівлі або продажу активу, яка була передбачена строковою угодою. Бухгалтерський облік позабалансових зобов’язань банку має особливості, які зумовлені специфікою таких операцій. Для України, у зв’язку з переходом на міжнародні стандарти обліку та звітності, новим є впровадження системи подвійного запису для операцій за позабалансовими рахунками. Крім того, операції з фінансовими інструментами обліковуються на різних позабалан-сових рахунках залежно від характеру та мети операції — хеджування чи спекуляції. В Україні з 1 січня 1998 року вводиться План рахунків бухгал¬терського обліку комерційних банків, який розроблено згідно із загально¬прийнятими в міжнародній практиці принципами та міжнародними стан¬дартами бухгалтерського обліку. За цим планом (від 21.11.97) для обліку операцій з форвардами, ф’ючерсами, опціонами та свопами призначені позабалансові рахунки (клас 9) другого порядку: 92 — "Зобов’язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими металами” і 93 — "Вимоги та зобов’язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну”. Усі операції, які проводяться банками з фінансовими інструментами на строковому ринку, належать до одного з двох типів: * операції, які проводяться з метою хеджування; * інші операції, які мають спекулятивний характер. За визначенням НБУ, операція класифікується як хеджування, якщо: а) точно визначена позиція, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку банк з цієї причини хеджує; б) фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу; в) існує така залежність між зміною ціни фінансового активу і зміною ціни на використовуваний при хеджуванні інструмент, яка дозволяє суттєво знизити ризик фінансових втрат. Якщо операція з фінансовими інструментами не задовольняє ці вимоги, то вона визначається як спекулятивна і обліковується за іншими рахунка-ми, ніж операції хеджування. Однією з особливостей нової системи обліку є подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками. Усі позабалансові, як і балансові, рахунки поділяються на активні та пасивні. Позабалансовий рахунок буде активним, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок, і пасивним — якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Для відображення операцій у позабалансовому обліку за системою подвійного запису використовуються рахунки розділу 99, які слугують контррахунками для подвійного запису в разі здійснення операцій на позабалансових рахунках. Для рахунків розділів 90–95, до яких належать і рахунки, призначені для обліку операцій хеджування, використовуються контррахунки групи 990. Рахунки четвертого порядку даної групи відкриваються довільно на розсуд банку. За активними позабалансовими рахунками обліковуються фінансові інструменти, придбані з метою хеджування. За дебетом активних рахунків проводяться суми контрактів, які передбачають купівлю валюти, бан-ківських металів та інших активів, таких як цінні папери, кредити, потоки відсоткових доходів тощо. Ці суми обліковуються на період від дати угоди до дати розрахунків чи валютування або до настання строку закінчення контракту. За кредитом активних рахунків проводяться суми активів після їх отримання або після закінчення строку дії угоди, а також сумнівна заборгованість. Суми отриманих активів після проведення реальної операції стають балансовою позицією і переносяться на відповідні балансові рахунки. У випадках, коли отримання активів згідно з укладени-ми строковими угодами викликає сумнів, сума вартості активів обліковується на спеціальних позабалансових активних рахунках. За дебе-том проводяться суми вартості активів, які визнані безнадійними. За кре-дитом проводяться суми вартості активів при їх отриманні у кореспонденції з відповідними балансовими рахунками, або при остаточному списанні заборгованості. За пасивними позабалансовими рахунками обліковуються фінансові інструменти, які продані з метою хеджування. За кредитом рахунків прово-дяться суми контрактів, які передбачають продаж валюти, банків¬ських металів та інших активів. За дебетом рахунків проводяться суми контрактів при відправленні активів або після закінчення строку дії угоди. Доходи або витрати за операціями хеджування, які виражені в сумах платежу за фор-вардами та опціонами, змінами в цінах ф’ючерсів та в інших сумах, мають обліковуватися в звичайному порядку на рахунках доходів (клас 6) або витрат (клас 7). Рахунки доходів чи витрат кореспондуватимуть з рахунка-ми тих клієнтів або банків, які є другою стороною укладеної угоди з метою хеджування. Іншою особливістю зазначеного плану є мультивалютність. Усі опе-рації в іноземній валюті, у тому числі й позабалансові, обліковуються за тими самими рахунками, що й операції в гривнях. Позабалансові зобов’я-зання в іноземній валюті переоцінюються на звітну дату. Запровадження нового плану рахунків дасть змогу систематизувати та впорядкувати облік позабалансових зобов’язань банку, у тому числі й операцій хеджування, а отже, ширше застосувати їх у практиці роботи вітчизняних банків.
|