Валютний ринок є найбільшим у світі фінансовим ринком. Обсяг ва-лютних операцій за день оцінюється на рівні 750–800 млрд дол. США, річний оборот перевищує 100 трильонів дол. США. Валютний ринок зага-лом (близько 80%) є позабіржовим, і тільки 20% валютних операцій про-водиться на організованих валютних біржах. Головними центрами позабіржового ринку є Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюрих, Сингапур. При цьому обсяг валютних операцій в Лондонському Сіті перевищує сумарний обсяг валютних угод, укладених в останніх центрах торгівлі. Географічне розташування центрів у різних точках світу дозволяє проводити валютні операції 24 години на добу: починаючи день у Токіо, ринок потім переміщується в Європу, а далі — у Нью-Йорк і знову в Токіо.
Безперервне функціонування валютного ринку є головною його особливістю, яка призводить до того, що банк чи компанія, які мають відкриту позицію з іноземної валюти, завжди наражаються на валютний ризик, навіть коли вони не працюють. Залишивши при закритті банку ва-лютну позицію відкритою, вранці можна виявити збитки або прибуток як наслідок зміни валютного курсу за ніч.
Головними учасниками валютного ринку є банки, які здійснюють
50–70% всіх валютних операцій і тому називаються особами, що формують ринок. При цьому банки здійснюють як власні операції, так і операції на замовлення і за рахунок клієнтів. Іншими учасниками ринку є брокери, Центральні банки країн, великі корпорації, інвестори, спекулянти, імпортери, експортери, туристи.
Валютний ринок не однорідний. Залежно від тривалості періоду між датою укладення угоди та проведенням операції реального обміну валюта-ми — датою валютування, виділяють два типи ринків: ринок касових угод та ринок строкових угод. Якщо від дати укладення валютної угоди до дати валютування проходить не більш як два бізнес–дні, то така операція називається касовою. Коли цей період становитьь понад два дні (від трьох днів до кількох років), то операція відноситься до ринку строкових валют-них угод. Період від дати угоди до дати валютування називають форвард-ним.
Валютний курс, за яким укладаються угоди на касовому ринку, називається спот-курсом валюти, а тому часто й сам ринок таких контрактів називають спотовим. Валютний курс, за яким здійснюються контракти на ринку строкових угод, називається форвардним курсом, а ри-нок відповід¬но — форвардним.
Ліквідність валютного ринку вимірюється різницею в ціні купівлі і продажу валюти. Невелика різниця між курсами купівлі та продажу свідчить про високу ліквідність даного ринку, і навпаки, низька ліквідність супроводжується значною різницею в цінах. Здебільшого ліквідність спо-тового ринку вища, ніж ліквідність форвардного. Як правило, спот-курс ва-люти не збігається з форвард-курсом, оскільки на валютні курси впливає ряд економічних факторів, котрі й призводять до зниження або росту фор-вардних курсів валют відносно курсу спот.
Форвардні валютні курси формуються під впливом таких чинників:
1) внутрішній попит і пропозиція на валюту;
2) паритет купівельної спроможності;
3) стан фондового та грошового ринків країни;
4) різниця в рівнях інфляції однієї країни щодо іншої;
5) торговий і платіжний баланс;
6) політичні фактори;
7) втручання уряду країни шляхом:
• проведення операцій на відкритому ринку (купівля і продаж валюти);
• установлення нормативів резервування;
• регулювання ставки рефінансування Центрального банку;
• створення морального клімату (риторичний метод впливу);
8) сприйняття або очікування майбутніх змін у рівнях валютних курсів.
Зазначені чинники, крім останнього, у підсумку формують рівень відсоткових ставок за валютами. Отже, можна стверджувати, що форвардні валютні курси загалом залежать від рівнів відсоткових ставок за валютами, що котируються. Такий чинник як очікування може значно вплинути на валютні курси незалежно від рівня відсоткових ставок, але протягом не-значного проміжку часу. Особливо яскраво вплив цього чинника виявляється на валютних біржах. Міркування одного чи групи дилерів іноді призводять до виникнення ажіотажного попиту або пропозиції окремої валюти.
Наприклад, якщо дилери продають фунти стерлінги, очікуючи знижен-ня курсу, то пропозиція фунтів стерлінгів може значно перевищити попит — створюється ажіотажна пропозиція при попиті, що відбиває реальні по-треби, а не спекулятивні операції. Це призводить до дійсного зниження курсу фунтів стерлінгів. Такі ситуації виникають протягом коротких періодів, коли вплив решти чинників незначний і не може реально позна-читися на валютних курсах.
Рівні відсоткових ставок відбивають насамперед діючий та очіку¬ваний рівні інфляції. Оскільки очікуваний рівень інфляції, на відміну від діючого, не можна розрахувати, а тільки спрогнозувати, то й відсоткові ставки на майбутні періоди теж прогнозуються. Форвардні валютні курси розрахову-ються на основі відсоткових ставок за формулами залежно від того, які ко-тирування використовуються під час розрахунків.
Існує два типи котирувань валют: прямі (американські) і непрямі (європейські). Пряме котирування дає еквівалент деякої кількості іноземної валюти в одиниці національної валюти. Наприклад, для ФРН пряме коти-рування матиме вигляд $ 0,5882/DM 1, для України — 0,5362/грн 1. При непрямих котируваннях одиниці національної валюти подаються в одини-цях іноземної валюти: — для ФРН DM 1,7001/$ 1, для України — $ грн. 1.8650/$1. Деякі валюти, наприклад англійський фунт стерлінгів, традиційно котирується лише у прямих котируваннях: $ 1.6112/L1. Для пе-реходу від одного котирування до іншого потрібно знайти обернену вели-чину — одиницю поділити на курс, наприклад: 1 : 0.5362 = 1.8650.
Для непрямих котирувань формула обчислення форвардного курсу ва-люти до долара США має вигляд:
(4.1)
де Ф/К(в/$) — форвардний курс валюти до долара США;
С/К(в/$) — спот-курс валюти до долара США;
rв — відсоткова ставка за даною валютою;
r$ — відсоткова ставка за доларом США;
t — форвардний період у днях;
Б — базис розрахунку в днях (360 чи 365).
Для прямих котирувань формула має вигляд:
(4.2)
де — форвардний курс долара до валюти;
— спот-курс долара до національної валюти.
За нормальних умов розвитку економіки, коли ринки позбавлені впливу грошово-кредитних чи політичних потрясінь, рівні відсоткових ставок можна вважати незалежними величинами, які відбивають реальний та очікуваний рівні інфляції. Форвардні валютні курси є похідними (залеж-ними) величинами від відсоткових ставок. Отже, лише однакові темпи інфляції в обох країнах валют можуть стабілізувати валютний курс протя-гом значного періоду часу.