Головна     Економіка    Наука       Реєстрація   Вхід
Категорії розділу
менеджмент персоналу
інформаційний менеджмент
стратегічний менеджмент
податковий менеджмент
Податковий менеджмент підручник
основи фінансового менеджменту
підручник фінансовий менеджмент
фінансовий менеджмент поддєрьогін
Поддєрьогін фінансовий менеджмент, підручник із предмету
Банківський менеджмент
Все про банківський менеджмент у статтях із підручника про банківський менеджмент
інноваційний менеджмент підручник
Все про інноваційний менеджмент, або менеджмент інновацій
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Підручник з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Головна » Статті » Менеджмент » Банківський менеджмент

Сутність операцій з укладання своп-контрактів

Своп-контракти — це юридично оформлена угода між двома учасни-ками про обмін відсотковими платежами на визначену суму протягом пев-ного періоду часу або обмін однієї валюти на іншу з умовою проведення оберненої операції через деякий час.
Термін "своп” (swap) у перекладі означає обмін. Розрізняють два види операцій — валютний своп і своп відсоткових ставок. Кожна з цих операцій має на меті хеджування відповідного виду ризику — валютного чи відсоткового. На практиці валютні та відсоткові свопи часто поєднуються в одній угоді.
Своп-контракти як фінансовий інструмент хеджування ризиків виникли на міжнародних ринках на початку 80-х років нашого століття. Протягом останніх десяти років ринок операцій своп швидко розвивався і став одним з найбільш динамічно зростаючих секторів фінансового ринку, послугами якого користується більшість зарубіжних банків. У Північній Америці, на-приклад, річний обсяг операцій на ринку своп 1994 року становив 1 трильйон дол. США.
Учасниками своп-контрактів можуть бути банки, компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, довірчі товариства тощо. Часто операції своп про-водяться на міжбанківському ринку.
Своп-контракти мають позабіржовий характер, і угоди укладаються індивідуально. Угоди своп оформлюються як юридичний договір, в якому закріплені права власності кожного учасника в разі невдачі — достроко-вого виходу з операції однієї зі сторін, відмови від виконання обов’язків тощо. Сторони безпосередньо домовляються про умови свопу або корис-туються послугами своп-дилера, який створює ринок свопів. Дилери мо-жуть бути посередниками або однією зі сторін свопу, якщо займають про-тилежну позицію і мають свій ризик. Сторони мають можливість вийти зі свопу, знайшовши покупця і перепродавши угоду на вторинному ринку. Вторинний ринок для операцій своп ще не достатньо розвинений і доскона-лий, тому звільнення від умов контракту становить значні труднощі.
Діапазон сум, на які укладаються угоди, досить широкий — від 1 до 500 млн дол. США, але ефективність операцій починається з 5 млн дол. США. Свопи мають фіксовані строки погашення. Періоди від дати укла-дання угоди до дати її погашення можуть досягати від 1 до 10 – 15 років, але звичайно тривалість свопу становить від 2 до 5 років. У світі існує лише кілька (10 – 20) угод з періодом дії понад 10 років. Отже, операції своп належать до середньо- і довгострокових фінансових інструментів. 
Останнім часом кілька великих банків Великобританії і США розроби-ли комунікаційну мережу, яка дозволяє спрощувати торгівлю свопами малої номінальної вартості та коротких періодів дії.
Свопи можуть застосовуватися як до нових операцій, тобто укладатися  паралельно з основною операцією, у зв’язку з якою виникає ризик (отри-мання кредиту, конвертація однієї валюти в іншу тощо), так і до вже існуючих, укладених раніше угод та проведених операцій. У першому разі сторони обмінюються реальними сумами, у другому — лише плате¬жами (відсотковими ставками, курсовими різницями) у розрахунку на умовну су-му. При цьому умовна сума свопу не є балансовою позицією сторін.
Типової схеми здійснення операції своп не існує, оскільки кожна угода має індивідуальний характер і відбиває потреби та можливості конкретних учасників. Основною особливістю свопів є взаємовигідність, коли завдяки проведенню операцій обміну обидві сторони досягають тієї мети, яку вони перед собою ставили. Угоди своп укладаються тоді, коли є потенційні їх учасники, що мають намір скористатися такими можливос¬тями іншої сто-рони, яких самі вони не мають. Отже, від своп-контракту переваги отри-мують обидва учасники, жодний з них не програє і не виграє. Саме завдяки цьому вдається знизити вартість операції своп.
Своп-контракти порівняно недорогі фінансові інструменти хеджування ризиків. За здійснення операції зацікавлена сторона сплачує комісійну ви-нагороду в розмірі близько 1% від суми угоди. Операції своп проводяться банками як для хеджування власних ризиків, так і з метою надання послуг клієнтам для хеджування їхніх ризиків, за що банк отримує винагороду у вигляді комісійних. Іноді ці дві мети можуть досягатися в одній угоді. Сутність операцій своп найповніше виявляється при розгляді конкретних угод та умов їх здійснення.

Хостинг від uCoz | Четвер, 14.11.2024 | Вітаю Вас Гість | RSS