|
Сформовані на початку господарської діяльностй підприємства необоротні активи потребують постійного управління ними. Основними задачами управління необоротними активами є: - визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій та розширеній основі; - визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів виробництва; - визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (нове будівництво, розширення, конструкція, технічне переоснащення) - забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та матеріальних активів; - формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури; Оновлення основних засобів на простій основі здійснюється за рахунок поточного, середнього та капітального ремонтів, а також придбання нових видів необоротних активів в межах існуючої на підприємстві потужності виробництва. Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються: - необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності; - залишок необоротних активів на початок планового періоду; - планове вибуття необоротних активів у зв”язку з їх фізичним та моральним зносом. При цьому залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки вирочних засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартістних показниках. Управління необоротними активами здійснюється по таким етапам: спочатку проводиться аналіз складу; сктруктури необоротних активів; сутність їх придатності; інтенсивності оновлення та ефективності використання. З цією метою визначаються наступні показники: 1. Коефіцієнт участи операційних необоротних активів в загальній сумі активів підприємства: Ку – коефіцієнт участі операційних необоротних активів в зазначеній сумі активів підприємства. , де
ВАс – середня вартість операційних необоротних активів. ОАс – середня вартість оборотних активів. Визначений коефіцієнт розраховується в динаміці. Якщо при порівнянні зазначення цього коефіцієнта збільшується, то це позитивно характеризує роботу підприємства, якщо навпаки – негативно. 2. Коефіцієнт зносу: , де
Кз – коефіцієнт зносу необоротних активів на кінець аналізуємого періоду. Зк – сума зносу. ВАс – середня вартість необоротних активів. Даний коефіцієнт характеризує сутність фізичного зносу необоротних активів. Цей показник розраховується в динаміці. Збільшення коефіцієнту зносу звітного періоду у порівнянні з минулим періодом негативно характеризує роботу підприємства, а зменшення – навпаки позитивно. 3. коефіцієнт придатності необоротних активів: , де
Кп – коефіцієнт придатності необоротних активів. ВАз – залишкова вартість необоротних активів. ВАп – первісна вартість необоротних активів. Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства, а зменшення, навпаки – негативно. 4. Період обороту необоротних активів: , де
По – період необороту необоротних активів; ВАс – середня вартість необоротних активів; Зс – середня сума зносу необоротних активів. Зазначений показник розраховується в динаміці. Збільшення цього показника в звітному періоді у порівнянні з минулим періодом позитивно зарактеризує роботу підприємства, зменшення, навпаки – негативно. 5. Коєфіцієнт рентабельності: , де
Кр – коефіцієнт рентабельності необоротних активів; Пч – чистий прибуток підприємства. ВАс – середня вартість необоротних активів. На основі проведеного аналізу визначається оптимальна сума необоротних активів в плановому періоді за формулою: , де
ВАо – оптимальна сума необоротних активів; ВАк – вартість необоротних активів, які використовуються на кінець звітного періоду; ВАн – вартість необоротних активів, які не використовуються у виробничому процесі на кінець звітного періоду; КВА – приріст коефіцієнту використання необоротних активів у звітному періоді; КОР – коефіцієнт приросту обсягу реалізації продукції у плановому періоді. Таким чином, фінансовий менеджер повинен забезпечувати ефективне використання грошових коштів, пов”язаних з придбанням, реконструкцією, розширенням та технічним переоснащенням необоротних активів.
|