|
До інформаційних масивів з нормативно-плановими і дові-дковими даними належать:
• штатний розпис працівників;
• режим роботи підприємства і його структурних підрозділів;
• ефективний (плановий) фонд праці;
• планові обсяги випуску готових виробів;
• планові потреби в основних робітниках і їхній заробітній платі;
• плановий фонд заробітної плати;
• поопераційні норми витрат часу на виготовлення одиниці продукції;
• часові тарифні ставки;
• календар року;
• інші.
Розглянемо їхній зміст і методи їх формування.
1. В умовах ринкових відносин укомплектування виробництва кадрами стає проблематичним, а працедавці — вкрай вибагливими. Кількість штатних посад персоналу, як відомо, розраховується відповідно до обсягів виробництва (виробничої програми) та умов праці на підприємстві. А це ставить відповідні вимоги до штатних посад. Тому необхідно насамперед і в повному складі однозначно визначити професійні та специфічні вимоги до кожної штатної посади, її матеріальне забезпечення тощо. Це потрібно робити і для державних служб (центрів) зайнятості, куди надсилаються заявки на потрібних працівників, а також для оголошень, які підприємство може публікувати в пресі.
Структура масиву штатного розпису працівників підприєм-ства SHTAT включає ряд блоків і має такий вигляд:
Блок 1.
Ключові слова:
• структурний підрозділ;
• категорія персоналу;
• посада (професія);
• кваліфікація (розряд);
• кількість працівників на посаді.
Блок 2.
Зарплата й відпустки:
• оклад або тарифна ставка;
• величини доплати за вислугу років тощо;
• тривалість основної відпустки;
• тривалість додаткової відпустки;
• інше.
Блок 3.
Специфічні вимоги до посади:
• освіта;
• вік;
• рівень кваліфікації;
• спеціальні навички (володіння комп’ютером тощо);
• спеціальні вимоги (знання іноземної мови тощо);
• специфічні умови праці (відрядження, вечірній чи нічний час тощо);
• інше.
Блок 4.
Додаткове забезпечення:
• халат;
• рукавички;
• взуття;
• каска;
• верхнє вбрання;
• інше.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — структурний підрозділ, категорія пе-рсоналу, посада (професія).
Дані при формуванні масиву SHTAT одержують із додатко-вих розрахунків або з чинного штатного розпису, посадових та інших інструкцій і нормативних документів.
2. На підприємствах, де застосовується 2-4-змінна праця, ве-лике значення має інформація про режим роботи структурних підрозділів.
Структура масиву режиму роботи підприємства REGIM має такий вигляд:
• термін праці — квартал, місяць, тиждень;
• структурний підрозділ;
• виробнича дільниця;
• 1-а зміна — з ____ по ____ годину;
• обідня перерва 1-ї зміни — з ____ по ____ годину;
• ...
• 4-а зміна — з ____ по ____ годину;
• обідня перерва 4-ї зміни — з ____ по ____ годину;
• інше.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — термін праці, структурний підрозділ, виробнича дільниця, номер зміни.
Джерелом формування масиву REGIM є графіки змінності тощо.
3. Плановий ефективний фонд робочого часу на підприємстві характеризує загальний час праці одного працівника на робочий період — місяць, квартал тощо і встановлюється на основі чинного законодавства.
Структура масиву ефективного (планового) фонду праці од-ного працівника FVREMK має такий вигляд:
• календарний рік;
• вид умов праці;
• структурний підрозділ;
• категорія персоналу;
• професія (посада);
• тривалість робочого дня;
• ефективний (плановий) фонд робочого часу (годин) на мі-сяць, квартал, півроку, 9 місяців, рік;
• інше.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — вид умов праці, структурний підроз-діл, категорія персоналу, професія (посада).
Джерелом формування масиву FVREMK є відповідні законо-давчі та інші акти.
4. Планові обсяги основного виробництва (виробничої про-грами) на різні періоди року розраховуються окремо за допомо-гою економіко-математичних методів оптимального планування. Вихідні дані фіксують у масив планових обсягів випуску гото-вих виробів DKPLANI, структура якого має такий вигляд:
• плановий період;
• код виробу;
• одиниця виміру;
• кількість виробів.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — коди виробів.
5. Згідно з плановими обсягами основного виробництва розраховують (див. форму 7.4) і показники потреби в основних робітниках і їхньої заробітної плати. Вихідні дані фіксуються в масив планової потреби в основних робітниках і їхньої заробітної плати PLKARD, структура якого має такий вигляд:
• плановий період;
• професія;
• розряд;
• кількість робітників;
• сума нормативної (тарифної) заробітної плати.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — професія, розряд.
6. Згідно з обсягами виробництва (виробничою програмою) і необхідною кількістю працівників для його виконання розраховується і плановий фонд заробітної плати структурним підрозділам на різні періоди року — місяць, квартал тощо.
Структура масиву планового фонду заробітної плати ZPFONDK має такий вигляд:
• календарний рік;
• квартал;
• місяць;
• структурний підрозділ;
• сума на місяць;
• загальна сума на квартал;
• загальна сума на рік;
• інше.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — квартал, місяць, структурний підроз-діл.
7. Для автоматизованого нарахування заробітної плати пра-цівникам використовують, з одного боку, поопераційні норми затрат часу на виготовлення однієї деталі чи складання одного виробу, з другого — погодинні тарифні ставки. Поопераційна послідовність виготовлення однієї деталі чи складання одного виро¬бу відповідає технологічному процесу.
Структура масиву поопераційних норм витрат часу на ви-готовлення однієї деталі OPZPD або складання одного виробу OPZPV має такий вигляд:
• вид норми;
• група норм виробітку;
• код деталі чи виробу;
• код технологічного переходу та операції;
• професія;
• тарифна група;
• розряд;
• нормативний час (години);
• розцінка (сума нормативного або тарифного заробітку);
• інше.
Метод організації масивів OPZPD або OPZPV — послідовний.
Ключі впорядкування — вид норми, код деталі чи виробу, код технологічного переходу та операції.
Джерелом формування цих масивів є поопераційні технологі-чні карти виготовлення однієї деталі або складання одного виро-бу, норми праці тощо.
Розцінка (сума нормативного або тарифного заробітку) в цьому масиві додатково розраховується за допомогою масиву годинних тарифних ставок для оплати праці робітників TARSTAV.
На основі цього масиву формуються масиви загальних ви-трат нормованого часу та заробітної плати на виготовлен-ня однієї деталі SZPD або складання одного виробу SZPV. Структура цього масиву аналогічна щодо попереднього, за винятком таких показників: вид норми, група норм виробітку, код технологічного переходу та операції, тарифна група.
8. На основі даних про фактично відпрацьовані чи роз-раховані нормативні часи визначають величини нарахованої плати, використовуючи «постійну» інформацію — дані тариф-них ставок. При цьому такі розрахунки здійснюються не кож-ного разу, а за відповідні проміжки часу (за накопиченими да-ними). Тарифні ставки визначаються в годинному розрізі. Денні та місячні тарифні ставки розраховуються шляхом мно¬ження годинних тарифних ставок тарифної групи й розряду на тривалість робочого дня в годинах або на фонд робочого часу місяця в годинах.
Структура масиву часових тарифних ставок для оплати праці працівників TARSTAV включає ряд блоків і має такий ви-гляд:
Блок 1.
Для почасових працівників на холодних роботах:
• тарифна група 1;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 2.
Для відрядних працівників на холодних роботах та почасових працівників на роботах із шкідливими умовами праці:
• тарифна група 2;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 3.
Для відрядних працівників на роботах зі шкідливими умовами та почасових працівників на роботах з особливо шкідливими умовами праці:
• тарифна група 3;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 4.
Для відрядних працівників на роботах з особливо шкідливими умовами праці:
• тарифна група 4;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 5.
Для почасових робітників-верстатників на холодних роботах:
• тарифна група 5;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 6.
Для відрядних робітників-верстатників на холодних роботах:
• тарифна група 6;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 7.
Для почасових робітників-верстатників на роботах із шкідли-вими умовами праці:
• тарифна група 7;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Блок 8.
Для відрядних робітників-верстатників на роботах із шкід-ливими умовами праці:
• тарифна група 8;
• розряд;
• тарифний коефіцієнт;
• погодинна ставка.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — тарифна група і розряд тарифної сітки.
Дані при формуванні масиву TARSTAV можна одержати з ві-дповідних таблиць, затверджених або погоджених з професійни-ми спілками.
9. Структуру робочих, неробочих і святкових днів у році з виділенням кварталів і місяців визначає календар року.
Структура масиву календар року KALENDAR включає три блоки і має такий вигляд:
Блок 1.
Рік:
• рік;
• кількість робочих днів на рік.
Блок 2.
Квартали:
• кількість робочих днів у I кварталі;
• кількість робочих днів у II кварталі;
• кількість робочих днів у III кварталі;
• кількість робочих днів у IV кварталі;
Блок 3.
Місяці:
• місяць (січень);
• кількість робочих днів у місяці;
• кількість робочих годин у місяці;
• число останнього дня місяця;
• неробочі дні місяця — ознака, число;
……
• місяць (грудень);
і т. д.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — квартал, місяць.
Джерело інформації — календар року.
Зазначимо, що дані наведених вище масивів належать до умовно-постійної інформації, яка тривалий час використовується без змін або змінюється частково. Блочна структура масивів за цих умов вигідна при використанні даних.
|