|
До інформаційної бази належить також певна кількість спеці-альних масивів. Це масиви:
• регламентуючої інформації REGLAMI;
• бібліотеки описаних форм первинних BIBFORP і вихідних BIBFORV документів тощо.
Масив регламентуючої інформації REGLAMI формується на основі таблиці аналогічної назви, в якій зазначається КОМУ (по-садова особа) і ПРО ЩО (про які об’єкти інформації треба інформувати) потрібно надавати інформацію. Цей масив є диспетчером при відборі та наданні посадовим особам необхідної інформації.
Структура цього масиву включає два блоки і має такий ви-гляд:
Блок 1.
КОМУ (надавати інформацію):
• код ПЕОМ, яка використовується як АРМ;
• структурний підрозділ;
• посада;
• прізвище, ім’я та по батькові.
Блок 2.
ПРО ЩО (про які об’єкти інформації треба інформувати):
• вид діяльності та код об’єкта інформації;
• критерії втручання;
• номер вихідної форми;
• вид носія;
• строки видання вихідної інформації (за графіком).
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — код ПЕОМ, код об’єкта інформації.
У зв’язку з тим, що інформаційне забезпечення менеджерів здійснюється переважно на екрани ПЕОМ, то ознака «вид носія» не заповнюється. Вона заповнюється лише в тих випадках, коли вихідна інформація видається на паперовий (індекс П) або на магнітний (індекс М) носій.
Зазначимо, що коли та чи інша ПЕОМ використовується як АРМ тільки однією посадовою особою, то в Блоці 1 масиву REGLAMI показники — структурний підрозділ, посада, прізви-ще, ім’я та по батькові — можуть бути відсутніми.
Для зменшення обсягів масиву REGLAMI можна використати допоміжні довідкові масиви. Так, для розшифрування користувачів ПЕОМ, коли однією ПЕОМ користуються кілька посадових осіб, формується довідковий масив посадових осіб RUKOV, який має такий вигляд:
• код ПЕОМ;
• структурний підрозділ;
• посада;
• прізвище, ім’я та по батькові.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — код ПЕОМ, структурний підрозділ, посада.
Для розшифрування об’єктів інформації формується довідко-вий масив об’єктів інформації OBINF, який має такий вигляд:
• вид діяльності;
• код об’єкта інформації;
• коротка назва об’єкта інформації.
Метод організації масиву — послідовний.
Ключі впорядкування — вид діяльності, код об’єкта інфор-мації.
Вихідну інформацію, яка після обробки на ПЕОМ надсилаєть-ся посадовим особам, розміщують у вихідні форми. Ці форми виводять на екрани ПЕОМ або на паперові та магнітні носії. Фо-рми вихідних документів, що використовуються в системі інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів підприємства, мають чотири типи побудови: з повною, короткою та довідковою структурою, а також типові тексти-заготовки службових листів.
Форми, при заповненні яких водночас використовуються нор-мативно-планові (договірні) та фактичні дані, мають повний на-бір інформаційних сукупностей із зазначених даних. Такі форми називають формами з повною структурою. Зазначені форми характеризуються тим, що включають усі номенклатурні позиції та їхні показники масивів, що використовуються при заповненні конкретної форми. Тому вони громіздкі, містять інформацію, яка не використовується при прийнятті рішень, а також включають дублюючі показники. Це номенклатури-записи, в яких фактичні дані адекватні нормативно-плановим (договірним), тобто у цих записах відсутні відхилення.
Форми, під час заповнення яких використовуються дані лише про відхилення фактичних даних від нормативно-планових (до-говірних), що одержані в процесі складання форм із повною структурою, мають короткий (тобто не повний, а лише відповід-ний набір даних з інформаційним навантаженням) набір інформаційних сукупностей. Такі форми називають формами з короткою структурою.
На відміну від повних, до форм з короткою структурою не включаються показники нормативно-планових (договірних) і фа-ктичних сукупностей, тому що відхилення в натуральних (кількісних і вартісних) і відносних величинах дублюють попередні, несуть більше смислове навантаження і використовуються ефективніше (без додаткової обробки) при прийнятті рішень.
Така форма зручно розташовується на екрані ПЕОМ. Крім то-го, до форм із короткою структурою не включаються номенкла-турні записи, у яких відсутні показники відхилень. Це робить форму недовгою і компактною, придатною для використання при прийнятті управлінських рішень. Зазначимо, що ця форма складається шляхом програмного редагування аналогічної фор-ми з повною структурою.
Форми, для заповнення яких використовуються окремо нор-мативно-планові (договірні) чи фактичні дані, мають довідковий характер, адже вони відображають стан того чи іншого об’єкта, процесу тощо. Такі форми називають формами з довідковими структурами.
Форми, в яких розміщуються типові текстові матеріали, не-суть функцію заготовок для подальшого оформлення наказу, розпорядження, супроводжувального листа тощо. Такі форми називають формами із типовими текстами-заготовками.
Наведемо конкретний приклад форм з повною і короткою структурою.
Для складання відомостей про потребу в персоналі для окре-мих структурних підрозділів чи підприємства в цілому викорис-товують, з одного боку, масив штатного розпису SHTAT (Блок 1), з другого, — масив наявності персоналу KADR (Блок 1) за станом на певну дату. Зазначимо, що використовуються також спеціальні масиви регламентуючої інформації REGLAMI і бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV.
Ці відомості складають за формою з повною структурою, яка включає всі позиції: записи штатного розпису і фактичної наяв-ності персоналу (форма 1-п).
ПЕОМ № 004. Форма 1-п
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ
про потребу в персоналі в розрізі категорій, посад і дільниць
для [дільниці № ___________ ] цеху №15 [підприємства в цілому]
за станом на [за період з ___________по____________ ] 1 вересня 2000 р.
Елементи об’єкта інформації Кількість Відхилення
категорія
персоналу посада,
професія номер
дільниці за штатом фактично кількість
(«+» / «–») %
1 2 3 4 5 6 7
1 Начальник – 1 1 – –
Ст. інженер – 2 2 – –
Економіст 1 1 – –1 100%
Менеджер 2 1 1 – –
Разом 5 4 – 1 20%
4 Токар 3 6 3 – 3 50%
Слюсар 3 8 6 – 2 25%
Разом * 14 9 – 5 36%
Усього * 19 13 – 6 32%
Примітка: 1. Номер форми 1-п означає, що відомість складена за повною структурою.
2. Коли відомості формуються на рівні цеху, тоді в «шапці» ознаки «дільниця № __», «підприємства в цілому» і «за період з ___ по ___» (вони виділені квадратними дужками) будуть відсутніми, а коли на рівні підприємства в цілому — буде відсутньою й ознака «цех № __».
Отже, у «шапці» форми відсутні показники «КОМУ — струк-турний підрозділ, посада й прізвище, ім’я та по батькові», а номер ПЕОМ зазначений поряд із номером форми. Це зроблено тому, що ПЕОМ використовується як АРМ однією посадовою особою.
Проте зміст цієї відомості перевантажений як дублюючими показниками (кількість — за штатом і фактично, відхилення — кількість і %), так і даними, що не несуть змістового навантаження (див. рядки: начальник цеху, ст. інженер, менеджер другої дільниці й т. ін.). Від цього відомість стає громіздкою, її дані важко аналізувати при використанні.
Таких вад можна уникнути, якщо для висвітлення на екрані ПЕОМ цієї відомості, що надається начальникові цеху (його ПЕОМ має № 004), використати форму з короткою структурою. У ній будуть відсутніми графи (4 й 5), а також позиції, в яких відсутні відхилення (див. вище).
Зазначені вихідні форми мають відповідну нумерацію. Форми з повною структурою (індекс п) можуть мати непарні номери, наприклад, серію з № 1-п до 499-п. Форми з аналогічними назва-ми, але з короткою структурою (індекс к), можуть мати парні номери, наприклад, серію з № 2-к по 500-к.
Форми з довідковою структурою (індекс д) можуть мати окрему серію номерів, наприклад, з № 501-д до 799-д, а форми з типовими текстами-заготовками (індекс т) — наступну серію номерів, наприклад, із № 800-т по 999-т.
2. Всі вихідні форми розміщуються в масиві бібліотеки описаних форм вихідних документів BIBFORV, який має такий вигляд:
• вид структури;
• номер вихідної форми та її індекс;
• повна назва («шапка») вихідної форми;
• структура форми (назви граф).
Метод організації масиву — серійно-послідовний.
Ключі впорядкування — вид структури, номер вихідної фор-ми.
Треба взяти до уваги, що в «шапці» (назва вихідної форми) необхідно вказати: тип даних (зведені чи аналітичні), повну назву форми із зазначенням ознак ранжировки (групування) даних, об’єкт управління (ланку, цех, відділ, підприємство в цілому), а також період або дату, на яку складені дані. Наприклад, зведені відомості про потребу в персоналі в розрізі категорій, посад і дільниць цеху № 15 за станом на 1 вересня 2000 р. (див. форму № 1-п).
Зазначені масиви разом з іншими формують інформаційну базу, яка належить до об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту персоналу.
|