|
Розробка інноваційного проекту являє собою особливим чином організовану НДР прогнозно-аналітичного і техніко-економічного характеру, пов'язану з постановкою мети розробки проекту, розробкою його концепції, плануванням і оформленням проектно-кошторисної документації інноваційного проекту. Концепція інноваційного проекту повинна визначати варіанти його реалізації, формувати основні цілі й очікувані кінцеві результати, оцінювати конкурентоспроможність і перспективність результатів проекту, а також оцінювати можливу ефективність інноваційного проекту. У процесі розробки концепції інноваційного проекту можна виділити наступні етапи: • формування інноваційної ідеї і постановка мети проекту. • маркетингові дослідження ідеї проекту. • структуризація проекту. • аналіз ризику і невизначеності. • вибір варіанта реалізації проекту (рис. 6.2). Базова інноваційна проблема Формування інноваційної ідеї і постановка цілей проекту Маркетингове дослідження ідеї проекту Варіанти вирішення проблеми Кількісні значення цільових параметрів проекту Структуризація (структурування) проекту "дерево цілей" "дерево робіт" Аналіз ризику і невизначеності Вибір варіанта реалізації проекту Реалізація проекту Рис. 6.2. Зміст і етапи розробки концепції інноваційного проекту Розглянемо коротенько кожний із перерахованих етапів. Формування інноваційної ідеї і постановка мети проекту. Виникнення інноваційної ідеї є відправною точкою, з якої починається розробка інноваційного проекту. Формування інноваційної ідеї розглядається з двох позицій. З одного боку, інноваційна ідея становить основу, суть інноваційного 157 проекту, що знаходить відображення в постановці генеральної (кінцевої) мети проекту (ідея створення нового продукту чи послуги, ідея організаційних перетворень у галузі, регіоні, на діючому підприємстві і т.п.). У той же час під формуванням інноваційної ідеї (задуму) розуміється задуманий план дій, тобто способи чи шляхи досягнення мети проекту. Уже на цьому етапі визначаються альтернативні варіанти вирішення проблеми. Ідея може виникнути спонтанно чи стати результатом тривалого процесу, вона може бути результатом "колективної експертизи" чи індивідуального аналізу. До методів генерування і формування інноваційної ідеї відносяться добре відомі інтуїтивні методи, такі як: • методи виявлення думок (метод інтерв’ю); • метод анкетування (вибіркових опитувань); • написання сценарію: • "мозкова атака"; • морфологічний аналіз; • метод Дельфи і т.д. Маркетингові дослідження ідеї проекту. Паралельно з формуванням інноваційної ідеї проекту проводяться її маркетингові дослідження. Метою цього етапу є визначення сфери впливу проекту на розвиток народного господарства і. як наслідок, кількісне уточнення мети проекту і завдань за окремими періодами. Кінцеві цілі і завдання Інноваційного проекту не завжди можуть бути встановлені у вигляді конкретних кількісних показників на стадії вибору й обґрунтування проблеми (інноваційної ідеї). Тому власне розробка проекту повинна починатися з кількісного уточнення кінцевої мети проекту і встановлення проміжних завдань її реалізації за окремими тимчасовими періодами для різних варіантів реалізації. З цією метою: • встановлюються можливі споживачі цільового продукту проекту: • аналізуються можливості й економічна доцільність заміни виробленої продукції новими видами цільової продукції; • вивчається структура галузей, що забезпечують реалізацію проекту сировиною, енергоресурсами, комплектуючими виробами і т.д.; • аналізуються нові сфери використання кінцевого продукту проекту; • досліджуються економічні і соціальні наслідки реалізації проекту. На етапі маркетингових досліджень повинні використовуватися загальні методи маркетингу інновацій. Результати маркетингових досліджень виражаються в конкретних кількісних значеннях цільових параметрів проекту. Структуризація інноваційного проекту. Встановлені на попередніх етапах цільові параметри проекту є основою для формування переліку проектних заходів щодо досягнення кінцевої мети проекту. Для визначення складу необхідних заходів кінцеві цілі попередньо структуруються. тобто розбиваються на складові елементи. Практика показала, що в структуризації проекту необхідно розрізняти два різновиди: функціональна і проблемна. Функціональна структуризація проекту. При __________структуризації інноваційного проекту спочатку встановлюється склад функціональних 158 елементів, що сумовою повного і комплексного його вирішення. Інструментом такої функціональної структуризації проблеми при розробці проекту служить "дерево цілей . "Дерево цілей являє собою ієрархічну систему, що має ряд рівнів, на яких розташовуються послідовно деталізовані цілі, що вимагають реалізації. При цьому мета кожного наступного рівня повинна забезпечувати реалізацію цілей вищестоящого рівня. Побудова "дерева цілей", тобто послідовна розбивка кінцевої мети проекту на складові його елементи, базується не на формальних залежностях, а на використанні переважно експертних оцінок фахівців. За кожним з встановлених елементів, включаючи й альтернативні, визначається обмежений перелік найважливіших цільових показників, що характеризує їхній науково-технічний рівень і розкриває зміст цільових показників елементів вищестоящого рівня. На підставі приватних прогнозів розвитку кожного елемента і з урахуванням сформованих пропорцій, питомих витрат і норм витрат розраховуються можливі значення цільових показників за окремими періодами реалізації проекту. При визначенні значень цільових показників варто виходити з не- обхідності обов’язкового забезпечення цільових параметрів відповідного елемента вищестоящого рівня. Розрахунок цільових параметрів за елементами "дерева цілей" здійснюється послідовним розукрупненням від вищого рівня до нижчого. Крім цільових показників, за кожним з елементів "дерева цілей" рекомендується встановлювати обмежуючі параметри, що визначають особливі умови досягнення цілей. Склад таких параметрів і їхніх значень підбираються й улаштовуються експертами, виходячи зі специфіки самого проекту. Обмежуючі параметри встановлюють ті вимоги, що обов'язково повинні бути витримані при реалізації проекту. Необхідно враховувати, що обмежуючі параметри, що є умовами досягнення цільових показників, різко __________скорочують кількість можливих шляхів вирішення проблеми. Таким чином, встановлення складу обмежуючих параметрів проекту і їхніх якісних значень може розглядатися як перша і сама укрупнена стадія техніко-економічного обґрунтування варіанта реалізації проекту. Проблемна структуризація проекту. Побудоване дерево цілей пере- формулюється потім у проблемно виражену систему завдань і заходів, що має також ієрархічну структуру і називається "деревом робіт". Якщо "дерево цілей" встановлює необхідні засоби досягнення цілей проекту, то комплекс заходів ("дерево робіт") повинен визначати шляхи і способи одержання встановлених засобів. При формуванні заходів повинен використовуватися композиційний принцип послідовного агрегування робіт нижчого рівня в теми, завдання, проблеми вищого рівня. Розробка переліку необхідних заходів здійснюється в наступній послідовності: • вивчається можливість і доцільність забезпечення цільових параметрів за рахунок розширення обсягів виробництва традиційної техніки; • формулюються заходи щодо освоєння у виробництві результатів раніше закінчених НДДКР; 159 • при недостатності наукового заділу вивчається можливість і намічаються заходи щодо використання досвіду іноземних країн на основі придбання ліцензій, устаткування чи документації; • розробляються пропозиції за напрямком і конкретній тематиці НДР. Сукупність робіт, встановлених за елементами нижчого рівня "дерева цілей", поєднується на наступних стадіях розробки проекту в теми, завдання й етапи, пов'язані зі створенням відповідних елементів вищого рівня. Одержуване в такий спосіб "дерево робіт" являє собою один з можливих варіантів реалізації проекту. Будь-який з варіантів, здатний реалізувати мету проекту, варто розглядати як допустимий. У межах встановлених обмежуючих параметрів проекту допустимі варіанти його реалізації можуть розрізнятися технологічними способами виробництва продукту чи пропорціями в розподілі виробництва його за технологічними способами, видами використовуваних сировини і матеріалів, якісними характеристиками цільового продукт}', прий- нятими способами задоволення потреби в ньому, складом заходів. Результатом структуризації проекту є перелік заходів (склад завдань, тем і робіт), виконання яких необхідне для забезпечення досягнення у встановлений термін цільових значень проекту за кожним з варіантів його реалізації. Аналіз ризику і невизначеності. Однією з найбільш істотних особливостей інноваційних проектів є те. що виконання проектів здійснюється в умовах ризику і невизначеності. При цьому під невизначеністю розуміється неповнота чи неточність інформації про умови реалізації проекту, у тому числі про пов’язані з ними витрати і результати. Невизначеність. пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, характеризується поняттям ризику. Фактори ризику і невизначеності підляга- ють обліку в розрахунках ефективності, якщо при різних можливих умовах реалізації витрати і результати за проектом різні. При оцінці проектів найбільш істотними являються наступні види невизначеності й інвестиційних ризиків: • ризик. пов’язаний з нестабільністю законодавства і поточної еко- номічної ситуації, умов Інвестування і використання прибутку: • зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмеження на торгівлю і постачання, наявність сильних конкурентів і т.п.); • невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально- політичних змін у країні чи регіоні; • неповнота чи неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки і технології; • коливання ринкової кон'юнктури цін валютних курсів і т.п.: • виробничо-технологічний ризик (аварії, відмовлення устаткування, виробничий брак і т.п.); • невизначеність цілей, інтересів і поводження учасників; • неповнота чи неточність інформації про фінансове становище і ділову репутацію організацій-учасників (можливість неплатежів, банкрутства, зривів договірних зобов'язань). Результат аналізу ризиків при розробці інноваційного проекту ви- ражається у визначенні імовірності реалізації різних його варіантів. 160 Вибір варіанта реалізації інноваційного проекту. Вибір з наявних варіантів інноваційного проекту найбільш життєздатного являє собою одну з найбільш відповідальних процедур розробки проекту. Основними завданнями цього етапу є наступні: • встановлення основних критеріїв (показників) ефективності інно- ваційного проекту: • розрахунок показників ефективності альтернативних варіантів проекту з урахуванням імовірності їхньої реалізації; • порівняння і вибір варіанта інноваційного проекту для реалізації. Для обліку невизначеності умов у реалізації варіанта проекту розраховуються показники очікуваного інтегрального ефекту (економічного — на рівні народного господарства, комерційного — на рівні організації). Якщо імовірності різних умов реалізації проекту відомі точно, очікуваний інтегральний ефект розраховується за формулою математичного чекання. Еож = ΣЕі ⋅ Рі, (6.1) де Еож — очікуваний інтегральний ефект проекту; Еі — інтегральний ефект при цій умові реалізації; Рі — імовірність реалізації цього проекту. У загальному випадку розрахунок рекомендується проводити за формулою: Eож = h-Emax + (l-h)-Emn (6.2) де Етах і Етіn — найбільші і найменші з математичних чекань інтегрального ефекту за допустимими ймовірними розподілами; h — спеціальний норматив для обліку невизначеності ефекту, його рекомендується приймати на рівні 0,3. Порівняння варіантів проекту і вибір кращого з них рекомендується проводити з використанням наступних методів: чистого дисконтованого доходу (ЧДД) чи очікуваного інтегрального ефекту; індексу прибутковості (ІП); внутрішньої норми прибутковості (ВНП); строку окупності: розрахунку точки беззбитковості й інших, що відображають інтереси учасників чи специфіку проекту. При використанні показників для порівняння різних проектів (варіантів проекту) вони повинні бути доведені до порівнянного вигляду і можуть визначатися за мінімумом наведених витрат. Окремо варто зупинитися на розрахунку точки беззбитковості. Точка беззбитковості характеризує обсяг продажів, при якому валова виручка від реалізації продукції збігається з валовими витратами виробництва. Валові витрати являють собою суму постійних (тобто не змінюваних протягом значного часу і не залежних від зміни обсягів виробництва і продажів) витрат і перемінних (величина яких міняється пропорційно зміні обсягів виробництва і продажів). Для підтвердження життєздатності проекту (варіанта проекту) необхідно, щоб значення точки беззбитковості було менше значень номінальних обсягів виробництва і продажів. Чим далі від них значення точки беззбитковості (у %), тим стійкіше проект. Рішення про інвестування засобів у проект повинно прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих критеріїв та інтересів всіх учасників інноваційного проекту. 161 Таким чином, розробка концепції інноваційного проекту охоплює проведення досліджень і всіх етапів техніко-економічного обґрунтування інноваційного проекту (від визначення мети до вибору найбільш ефективного варіанта її досягнення).
|