Для підприємницької діяльності (як
внутрішньодержавної, так і міжнародної) дуже
важлива форма організації підприємства. Вона
потрібна, щоб дати окремим особам або об'єднанням
осіб можливість займатися підприємництвом. Історично підприємницька діяльність ніколи не
підпадала під певну загальну схему. Завжди і
скрізь першою формою організації бізнесу була
одна людина, що працювала не тільки для себе (для
споживання), але й для інших (на продаж). Ще одна
форма організації підприємства - колективна
(декілька людей діють разом). Досить часто люди
вкладають свій капітал і покладаються в
організації підприємництва на спеціалістів. Існує
безліч варіантів організації колективних
підприємств. Найголовніше у виборі форми
підприємства - характер підприємницької
діяльності. У дрібній торгівлі люди, як правило,
самі управляють створеними ними підприємствами.
На великих підприємствах обирають такі форми
організації, які дозволяють досягти загальної
мети з найменшими витратами і з найбільшим
прибутком ("cost effectively"). Щоб залучити
великі обсяги капіталу, часто необхідно брати у
борг, що може оформлятися через випуск цінних
паперів (привілейованих акцій, облігацій і
т.ін.). Для організації великого бізнесу, у тому
числі управління майном, необхідно наймати
кваліфікованих спеціалістів. В організації підприємства важливо зменшити ризик
"втратити все" у випадку невдачі. Звідси
прагнення уникнути необмеженої відповідальності
учасників об'єднання і виникнення "підприємств з
обмеженою відповідальністю". Кредитори
підприємства з обмеженою відповідальністю можуть
звернути стягнення тільки на те майно, що
знаходиться в його власності, але не на майно
учасників такого підприємства. Важливим є питання про те, яким чином будуть
прийматися рішення в підприємстві з обмеженою
відповідальністю. Якщо люди (підприємства) хочуть діяти в бізнесі
спільно, то створення підприємства - це єдиний
засіб досягнення мети. Доцільність створення
нового підприємства залежить від конкретних
обставин. У двадцятому столітті все більшу роль почав
відігравати ще один чинник - податкове
законодавство. Від форми організації бізнесу
нерідко залежить, хто буде сплачувати податки -
наприклад, підприємство або його засновник, - і
якою буде сума цих податків. Отже, для організації бізнесу головне значення
мають такі чинники, як кількість учасників;
обсяги капіталу; ризик; порядок управління;
оподаткування. У праві всі особи поділяються на фізичних і
юридичних. Фізична особа - людина. Юридична особа
- будь-яка організація, що має відокремлене
майно, може від свого імені набувати прав і нести
обов'язки, бути позивачем або відповідачем у суді
(див., наприклад, Цивільний кодекс Української
РСР, ст. 23). Варто мати на увазі, що права юридичних і
фізичних осіб займатися міжнародною торгівлею
ніяк не відрізняються. Наприклад, в Україні після
18 років фізична особа має ті ж права, що і
юридична особа, тобто може набувати від свого
імені прав, нести обов'язки, бути позивачем або
відповідачем у суді. До цього віку фізична особа
може мати права, але, як правило, не може їх
набувати, і найчастіше не може бути позивачем або
відповідачем у суді.
|