|
Метод враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку, пов’язані з наданням кредиту. Відсоткова ставка за кредитом охоплює: • вартість залучення кредитних ресурсів для банку; • операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування (заро¬бітна плата кредитних працівників, вартість обслуговування кредиту, контролю за ним, вартість управління забезпеченням тощо); • премію за ризик невиконання зобов’язань клієнтом; • премію за ризик, пов’язаний зі строком кредитування; • бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує достатні виплати акціонерам банку. Необхідною умовою застосування такого підходу до ціноутворення за кредитними операціями є наявність у банку ефективної системи обліку витрат за кожним кредитом, а також управлінської інформації. Головний недолік методу — ігнорування ринкових чинників, таких як попит і пропозиція, стан кредитного ринку, конкуренція тощо, а також припущення, що банк точно може обчислити свої витрати в розрахунку на кожний кредит. Метод «вартість плюс» використовується на ринках із низьким рівнем конкуренції.
|