|
Своп-контракти мають ряд переваг порівняно з іншими деривативами. Однією з важливих переваг є те, що обидві сторони контракту отримують можливість досягти поставленої мети: хеджування ризику або зниження витрат із залучення коштів. Вартість свопів значно нижча за вартість інших інструментів хеджування, наприклад таких, як опціони. У разі взаємної домовленості комісійні за угодами своп можуть взагалі не стягуватися. Перевагою свопів є те, що ці угоди укладаються на будь-який період та базовий актив, на відміну, наприклад, від ф’ючерсів. Ринок свопів добре розвинений, і тому процедура укладання своп-контрактів легко реалізується, умови обговорюються, як правило, по телефону. Достроково вийти з операції своп можна кількома способами. Для цього можуть укладатися зворотні свопи, коли новий контракт компенсує дію уже існуючого. Крім того, під час підписання угоди можна обумовити випадки припинення її дії, які дозволяють кожній зі сторін за деяку платню розірвати кон-тракт. Новою формою своп-контрактів є свопціони, які надають право одному чи обом учасникам вносити до контракту деякі зміни або нові умови протягом періоду його дії. Можливість дострокового виходу та гнучкість у виборі способу звільнення від умов контракту є ще однією перевагою свопів. Оскільки більшість свопів укладається на умовну суму, це значно зменшує розмір ризику за даним видом операцій. У разі невиконання зобов’язань однією зі сторін втрати іншої сторони обмежуватимуться контрактними відсотковими платежами або різницями валютних курсів, а не поверненням основної суми боргу. Важливо зазначити, що невиконання зобов’язань за свопами на практиці трапляється рідко. Ці переваги свопів перед іншими похідними фінансовими інструментами зумовили їх значну популярність, швидке поширення та вдосконалення. Проте своп-контракти мають деякі недоліки, і серед них — існування кредитного ризику, хоча, можливо і невеликого. Якщо угода укладається за умови реального обміну сумами, ризик значно збільшується. Оскільки свопи — це довгострокові похідні фінансові інструменти, то рівень ризику протягом дії контракту безперервно змінюється і потребує постійного контролю. З метою зниження кредитного ризику використовуються гарантії третьої сторони, резервні акредитиви, застава або інші види забезпечення. З цією самою метою угоди своп можуть укладатися за допомогою посередників, котрі діють як клірингова палата і гарантують виконання всіх умов контракту. Найбільшими посередниками в організації та забезпеченні гарантій своп-контрактів є великі банки США, торговельні та інвестиційні банки Великої Британії, провідні дилери ринку цінних паперів Японії. Намагання знизити кредитний ризик часто призводить до суттєвого збільшення вартості контракту — виплати брокерських та комісійних платежів.
|