|
Фінансове прогнозування — це дослідження і розроблення можливих шляхів розвитку фінансів малого підприємства в перспективі. Фінансове прогнозування, як і фінансове планування, ґрунтується на фінансовому аналізі. На відміну від фінансового планування прогноз базується не тільки на достовірних даних, а й на певних припущеннях. Під час прогнозування вивчаються чинники, які вплинули на господарську діяльність малого підприємства та які будуть впливати в майбутньому. Основними завданнями фінансового прогнозування є: 1) вивчення прогнозної документації для визначення додатко-вого фінансування, яке буде необхідне малому підприємству в майбутньому для очікуваного збільшення виробництва; 2) визначення очікуваного зростання обсягу фінансових ресу-рсів у прогнозному періоді; 3) визначення напрямів найефективнішого використання фі-нансових ресурсів; 4) виявлення можливих джерел формування фінансових ресу-рсів. Оскільки фінансове прогнозування — це припущення, то ви-вчається кілька альтернативних припущень і на їх підставі ро-биться прогноз. У зв’язку з цим фінансове прогнозування дає можливість порівнювати різноманітні варіанти розвитку малого підприємства й обирати оптимальні шляхи досягнення високої ефективності господарювання. Фінансове прогнозування потребує дотримання деяких загальних принципів, обов’язкових в умовах ринкової економіки. По-перше, маючи у своєму розпорядженні певну суму фінан-сових ресурсів, необхідно так розрахувати витрати, щоб отриму-вати гранично високу рентабельність. По-друге, під час фінансового прогнозування має забезпечуватися збалансованість ризиків, для чого витрати з високою фінансовою віддачею, але з підвищеним ризиком треба поєднувати з інвестуванням коштів в об’єкти хоча і менш рентабельні, але з гарантованим доходом. По-третє, після вибору довгострокового напряму вкладання коштів, необхідно передбачити найбільш економічні методи їх фінансування. По-четверте, у процесі фінансового прогнозування має обов’яз¬ково враховуватись інфляційна ситуація, з огляду на яку коригуються всі розрахунки. Таким чином, прогнозування дає змогу аналізувати тенденції, які складаються в період проведення фінансової політики з ура-хуванням впливу на неї внутрішніх та зовнішніх чинників і на цій підставі визначати перспективи фінансової стратегії, яка забезпе-чує підприємству фінансову стабільність та стабільність на рин-ку. Прогнозування дає можливість відповісти на питання: що очі-кує мале підприємство в майбутньому — зміцнення або втрата платоспроможності. Розглядаючи корпоративний план, слід зазначити, що він складається для внутрішнього користування і відображає страте-гію, плани і очікувані фінансові результати. У процесі складання корпоративного плану враховуються різ-ні фінансові аспекти, зокрема: 1. Проводиться розрахунок фінансових і матеріальних ресур-сів, необхідних для реалізації стратегії малого підприємства. 2. Визначаються потенційні проблеми і сприятливі можливості розвитку малого підприємства. 3. Отримані результати зіставляються з планами та прогноза-ми, контролюється виконання корпоративного плану. Починаючи корпоративне планування, насамперед необхідно визначити довгострокову мету малого підприємства, а також план дій, які забезпечать досягнення цієї мети. В першу чергу не-обхідно визначити завдання малого підприємства, серед яких найважливішими є: 1) отримання максимального прибутку за мінімальних витрат; 2) збільшення обсягу виробництва продукції за умови її реалі-зації; 3) збільшення чистих активів за рахунок власних коштів; 4) збільшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів малого підприємства. Виходячи з перелічених завдань, аналізуються наявні фі-нансові ресурси, необхідні для реалізації наміченої мети. По-чинається аналіз так званого SWOT, тобто аналіз переваг (силь-них сторін) та недоліків (слабких сторін) малого підприємства, з урахуванням яких складається прогноз розвитку малого підпри-ємства. Такий аналіз дає змогу проранжирувати всі переваги і недолі-ки в роботі малого підприємства залежно від їх важливості і ви-ключити менш вагомі, тобто ті, які можна ігнорувати, оскільки вони значно не впливають на результати господарської діяльнос-ті малого підприємства. З огляду на виявлені переваги та недоліки фінансовий мене-джер розроблює обґрунтовані висновки, які стають базою для побудови стратегії малого підприємства. Як правило, фінансова стратегія будується на основі позитив-них чинників з одночасним усуненням недоліків, ураховуючи при цьому зовнішні впливи, які не залежать від роботи малого підприємства (рівень інфляції, валютні курси, поява нових кон-курентів, нове законодавство тощо). При цьому складається кіль-ка варіантів стратегії розвитку малого підприємства. У процесі вибору найоптимальнішого варіанта мають бути розглянуті та враховані такі аспекти: 1. Спроможність наявних виробничих засобів забезпечити за-пропонований випуск товарної продукції. 2. Можливість досягнення малим підприємством за такого рів-ня виробництва поставленої мети у визначений термін. 3. Наявність грошових коштів для фінансування обраного ва-ріанта розвитку малого підприємства. 4. Забезпечення прибутковості щодо запропонованого обсягу реалізації продукції. Корпоративний план містить чотири розділи: Перший розділ: у ньому обґрунтовується мета малого підпри-ємства. Зокрема, визначаються темпи зростання чистого прибут-ку порівнянно зі звітним періодом, забезпечення в прогнозованому періоді випуску високоякісної і конкурентоспроможної продукції, відображаються реальні ринки збуту продукції та інші цілі. Другий розділ — наводяться критерії варіантів фінансової стратегії малого підприємства. У цьому розділі відображається найоптимальніший варіант структури вироблюваної продукції, тобто здійснюється відбір видів продукції, які відповідають та-ким вимогам: високий рівень рентабельності; висока якість про-дукції; продукція має необмежений попит на ринку. Якщо це нові види продукції, то відображаються можливі джерела фінансуван-ня цих видів продукції. У третьому розділі — прогнозується рух грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства, обсяг реалізації продукції протягом року (при цьому в щомісячному розрізі), а також величина прибутку. У четвертому розділі — перелічуються переваги та недоліки в роботі малого підприємства і шляхи їх усунення. Вивчаючи фінансове прогнозування необхідно мати на увазі, що на відміну від фінансового планування воно являє собою дос-лідження і розроблення можливих шляхів розвитку фінансів під-приємств у перспективі, тобто прогноз ґрунтується не тільки на достовірних даних, а й на певних припущеннях. У зв’язку з цим фінансове прогнозування здійснюється з допо-могою неформалізованих і формалізованих методів прогнозу-вання. Неформалізовані методи прогнозування базуються на логіч-них висновках, а не на визначених аналітичних залежностях. За-стосування цих методів характеризується суб’єктивізмом і його результати в значній мірі залежать від інтуїції, досвіду і знань фінансового менеджера. Формалізовані методи прогнозування можна поділити на дві великі групи: а) методи, які ґрунтуються на застосуванні стохастичних моделей; б) методи, які базуються на застосуванні жорстко детерміно-ваних моделей. Серед стохастичних моделей найбільшого поширення набули лінійні моделі, які реалізуються за допомогою простого динаміч-ного аналізу: багатофакторного динамічного аналізу; аналізу з використанням авторегресивних залежностей. Простий динамічний аналіз виходить з передумови, що прогнозний показник змінюється прямо (або обернено) пропорційно до зміни часу. Багатофакторний регресивний аналіз є поширенням простого динамічного аналізу на багатомірний випадок. У такому разі шляхом якісного аналізу відбирається ряд чинників які, на думку фінансового менеджера, найбільше впливають на зміну прогнозованого показника і відповідно будується регресивна залежність. Аналіз за допомогою авторегресивних залежностей полягає в тому, що значення прогнозного показника ставиться в залежність від тривалості періоду, тобто як чинник уводиться відрізок часу. Жорстко детерміновані моделі використовуються в ситуацій-ному аналізі. Зокрема, форма звітності № 2 «Звіт про фінансові результати» являє собою табличну реалізацію жорстко детермі-нованої факторної моделі, яка пов’язує результативну ознаку (прибуток) з факторами (обсяг реалізації, рівень витрат, рівень цін, податкові ставки та інші). Таким чином, прогнозування здійснюється на основі фінансо-вої інформації минулих періодів з урахуванням планів малого пі-дприємства на майбутній період, діючого і майбутнього впливу на елементи структури попиту, а також імовірних витрат малого підприємства в майбутньому. Таке прогнозування використовується тоді, коли мале підприємство функціонує декілька років і накопичений достатній обсяг фінансової інформації про зміни витрат і доходів, а також зв’язок між обсягом реалізації і витратами. Якщо мале підприємство тільки-но створене і фінансова інформація відсутня, застосовується інший підхід до прогнозування. У цьому випадку необхідно починати з бізнес-плану, який передбачає мету даного малого підприємства, а виходячи з мети підприємства визначається рівень доходів від реалізації продукції, плановий рівень витрат, зосереджуючись або на беззбитковому методі роботи малого підприємства, або на роботі з одержанням прибутку. Найбільша увага фінансових менеджерів приділяється прогнозу руху грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства. Як правило, прогноз руху грошових коштів складається на пе-ріод 2—3 місяці з деталізацією за декадами. Спочатку орієнтовно визначається обсяг грошових коштів, що надходять на поточний рахунок від реалізації продукції за видами діяльності. Крім того, ураховується надходження грошових коштів із зовнішніх джерел (кредити комерційних банків, тимчасова фінансова допомога, позички інших підприємств) та інші надходження. Виходячи з загальної суми грошових надходжень, передбача-ються регламентовані витрати, тобто ті, яких мале підприємство не може уникнути, зокрема, оплата рахунків постачальників за матеріальні цінності, орендна плата за основні засоби, виплата заробітної плати, витрати на невідкладні потреби, податки й обов’язкові внески в державні цільові фонди. Різниця між надходженнями грошових коштів з урахуванням їхнього залишку на початок планового періоду і регламентова-ними витратами являє собою залишок грошових коштів на кінець планового періоду. Прогноз руху грошових коштів складається за видами діяль-ності: операційної, інвестиційної, фінансової. Надходження грошових коштів у межах операційної діяльності пов’язане в першу чергу з отриманням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт або надання послуг; надходженням авансів від покупців та замовників, відпливом грошових коштів — це сплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, обов’яз¬кові відрахування в цільові державні фонди, розрахунки з бюдже¬том зі сплати податків. Визначається результат операційної діяльності: надходження грошових коштів мінус відплив грошових коштів. Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов’я-заний з придбанням або реалізацією майна, перш за все придбан-ням або вибуттям основних засобів та нематеріальних активів. Як правило, на малих підприємствах грошові кошти зростають за рахунок операційної та інвестиційної діяльності. Фінансова діяльність пов’язана в основному з припливом грошових коштів унаслідок отримання кредитів та позичок, і від-пливом — у вигляді погашення заборгованості за одержаними кредитами та сплати відсотків за користування кредитами. Про-гнозування складання балансових звітів малих підприємств, як правило, починається з прогнозу обсягу реалізації продукції. Для визначення обсягу реалізації продукції досліджується ринок збу-ту продукції, вивчається зміна кон’юнктури споживачів і на ос-нові цього прогнозується збільшення або зменшення обсягу реа-лізації продукції в майбутньому періоді. Відповідно до зміни обсягу реалізації продукції передбачаєть-ся зміна витрат виробництва за рахунок зміни цін, передовсім на сировину, матеріали, коригування заробітної плати та інших ви-трат. Таким чином обчислюється собівартість реалізованої про-дукції у відсотках до обсягу реалізованої продукції. Фінансовий менеджер передбачає, що у плановому періоді не змінюються адмінуправлінські витрати, сума амортизаційних відрахувань, а також ставки податку на прибуток на рівні минулого періоду. Наприклад, у прогнозному періоді передбачається збільшення обсягу реалізації продукції на 20 %. Складаємо прогнозний звіт про доходи малого підприємства в плановому кварталі (табл. 1). Таблиця 1 ПРОГНОЗНИЙ ЗВІТ ПРО ДОХОДИ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА В ПЛАНОВОМУ КВАРТАЛІ, тис. грн № п/п Показники Попередній квартал Передбачається в плановому кварталі Плановий квартал 1 Обсяг реалізованої продукції 900,0 120 % 1080 2 Змінні витрати 774,0 86 % 929 3 Валова маржа 126,0 14 % 151 4 Адмінуправлінські витрати 40 4,4 % 48 5 Амортизація 30 — 30 6 Прибуток 56 — 73 7 Податок на прибуток 17 — 22 8 Чистий прибуток 39 — 51 Таким чином, при збільшенні обсягу реалізації продукції на 20 %, чистий прибуток збільшиться на 30,8 % . На основі звіту про доходи складається балансовий звіт. Складання прогнозу балансового звіту починається з тих статей балансу, які залишаться без зміни, тобто основні засоби. Потім розглядаються статті балансу, які змінюються під впливом зміни обсягу виробництва. Зокрема, розмір дебіторської заборгованості залежить від того, з якою відстрочкою платежу мале підприємство реалізує готову продукцію своїм покупцям. Припустимо, що в минулому кварталі дебіторська заборгова-ність становила 97 тис. грн. Визначаємо відстрочку платежу по-купцям у минулому кварталі за формулою: де К — кількість днів відстрочки платежу; Дз — сума дебіторської заборгованості в минулому кварталі; Д — кількість днів у звітному кварталі; В — виручка від реалізації продукції в минулому кварталі. Використовуючи фактичні дані визначаємо відстрочку плате-жу покупцями в звітному кварталі: . Звідси, дебіторська заборгованість у прогнозному кварталі складе 120 тис. грн . Друга стаття, яка змінюється — це виробничі запаси. Припус-тимо, що в минулому кварталі виробничі запаси здійснили 5 оборотів. Це значить, що виробничих запасів достатньо тільки на 18 днів (90:5). А сума виробничих запасів визначається за формулою: де Вз — сума виробничих запасів у плановому кварталі; Зв — змінні витрати планового кварталу; Зм — виробничі запаси в минулому кварталі в днях; Д — кількість днів у кварталі. Визначаємо вартість виробничих запасів у плановому кварта-лі: . Таким чином, в активі планового балансового звіту розрахо-вані всі статті, які залежать від обсягу виробництва. У пасиві балансу змінюється кредиторська заборгованість і нерозподілений прибуток. У нашому прикладі передбачається збільшення обсягу реалізації продукції в плановому кварталі на 20 %. Приблизно такого зростання сягне і кредиторська заборго-ваність — 36 тис. грн . Нерозподілений прибуток у звітному кварталі становить 39 тис. грн плюс у плановому кварталі нерозподілений прибу-ток — 51 тис. грн, усього — 90 тис. грн. Балансуючими стат-тями є: грошові кошти і кредити банку. Якщо комерційний банк надає малому підприємству такий кредит, тоді передбачений план розширення виробництва можна приводити в дію. Якщо з’ясується, що такий обсяг кредиту комерційний банк надати не може, то фінансовий менеджер повинен скоригувати актив балансового звіту, зокрема скоротити залишки грошових коштів на поточному рахунку або залишки виробничих запасів. Якщо таке скорочення буде недостатнім, фінансовому менеджеру необхідно буде скоротити передбачені темпи зростання виробництва і скласти новий варіант планового балансового звіту. У зв’язку з цим фінансовий менеджер, зазвичай, складає не один, а декілька варіантів прогнозів. У нашому прикладі балансовий звіт малого підприємства на прогнозний період буде мати такий вигляд (табл. 2). Таблиця 2 ПРОГНОЗНИЙ БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ПЛАНОВИЙ КВАРТАЛ, тис. грн Статті балансу Минулий квартал Передбачаються зміни Плановий квартал АКТИВ І. Необоротні активи 1. Нематеріальні активи 25,0 Без змін 25,0 2. Основні засоби 230,5 Без змін 230,5 3. Інші необоротні активи 20,0 Без змін 20,0 Усього за розділом І 275,5 275,5 Продовження табл. 2 Статті балансу Минулий квартал Передбачаються зміни Плановий квартал ІІ. Оборотні активи 1. Виробничі запаси 150,5 Є зміни відповідно до розрахунку 185,8 2. Грошові кошти в національній валюті 15,5 Без змін 15,5 3. Поточні фінансові інвестиції 2,5 Без змін 2,5 4. Дебіторська заборгованість 97,0 Відповідно до розрахунку 120,0 5. Інші оборотні активи 2,5 Без змін 2,5 Баланс 543,5 601,8 ПАСИВ І. Власний капітал 1. Статутний капітал 240,0 Без змін 240,0 2. Додатковий укладений капі-тал 201,0 Без змін 201,0 3. Інший додатковий капітал 20,0 Без змін 20,0 4. Нерозподілений прибуток 39,0 Відповідно до розрахунку +51 тис. грн 90,0 Усього за розділом І 500,0 — 551,0 ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 1. Забезпечення виплат персоналу — — — 2. Інші забезпечення — — — 3. Цільове фінансування — — — Усього за розділом ІІ ІІІ. Довгострокові зо-бов’язання 1. Довгострокові кредити банків — — — 2. Інші довгострокові зо-бов’язання — — — 3. Відстрочені податкові зо-бов’язання — — — Усього за розділом ІІІ ІV. Поточні зобов’язання 1. Короткострокові кредити банків — Відповідно до розрахунку 1,3 Продовження табл. 2 Статті балансу Минулий квартал Передбачаються зміни Плановий квартал 2. Кредиторська заборгованість 30,0 Відповідно до розрахунку 36,0 3. Інші поточні зобов’язання 13,5 Без зміни 13,5 Усього за розділом IV 43,5 — 50,8 Баланс 543,5 601,8 Таким чином, балансується звіт на прогнозний період за раху-нок кредиту комерційного банку в розмірі 1,3 тис. грн. (50,8 – – 36,0 – 13,5) Термінологічний словник основних понять Балансовий звіт — один з основних фінансових документів, що визначає прогноз складу його активів і пасивів на майбутній період. Еквіваленти грошових коштів — це короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Грошовий потік — це надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Корпоративний план — це план розроблення фінансової стратегії малого підприємства. Не грошові операції — це операції, які не потребують використання грошових коштів або їхніх еквівалентів. Непрямий метод визначення грошових коштів — це визначення суми чистого надходження коштів шляхом послідовного коригування показника прибутку внаслідок змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, доходів і витрат, пов’язаних з інвес-тиційною і фінансовою діяльністю. Прямий метод визначення чистих надходжень — це визначення чистого надходження коштів у результаті операційної діяльності у вигляді різниці між надходженнями і видатками грошових коштів. Рух грошових коштів — це надходження і витрачання грошових коштів у процесі господарської діяльності підприємства. Фінансове прогнозування — являє собою дослідження і розроблен-ня можливих шляхів розвитку фінансів підприємств не тільки на достовірних даних, й на певних припущеннях. Операційна діяльність — це основна діяльність малого підприємс-тва, а також інші операції, які не є інвестиційною та фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів. Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та складу власного капіталу.
|