|
Формування основних засобів малих підприємств перебуває в скрутному стані у зв’язку з браком коштів на їх придбання. Най-прийнятнішою формою фінансування основних засобів малих підприємств є придбання їх в розстрочку. Сутність такого придбання основних засобів полягає в тому, що мале підприємство спочатку частково сплачує вартість основних засобів, а решта вартості основ¬них засобів разом з відсотками сплачується щомісячно в установлений по домовленості строк. Придбання основних засобів в розстрочку є доступною формою фінансових відносин для малих підприємств. За цих умов основні засоби не передаються у володіння малому підприємству до повної сплати їхньої вартості. Другий варіант фінансування основних засобів малих підпри-ємств — це оренда або фінансовий лізинг. Цей варіант аналогічний придбанню основних засобів в розстрочку. У такому разі сплачується аванс (як правило, у розмірі тримісячної орендної плати) і основні засоби надаються в оренду малому підприємству, яке потім провадить оплату вартості основних засобів щомісячно або щоквартально. Слід зазначити, якщо в оренду надається державне майно, то річна плата за оренду згідно з чинним законодавством не може перевищувати 10 % вартості орендованого майна (п. 1). Для малих підприємств оренда пов’язана з труднощами, оскільки орендодавець вимагає належного забезпечення орендованих основних засобів. Фінансовий лізинг передбачає виплату орендарем протягом дії договору сум, які покривають повну вартість основних засобів, амортизації, а також частину прибутку орендаря. Після закінчення строку дії договору орендар повинен викупити основні засоби за залишковою вартістю. Переваги лізингу полягають у тому, що лізинг дає змогу ма-лому підприємству одержати основні засоби і почати їх експлуа-тацію, не вилучаючи гроші з обігу. Таким чином, лізинг — ефек-тивний спосіб фінансування основних засобів малих підпри-ємств, які не мають у своєму розпорядженні необхідних грошо-вих коштів для капітальних укладень в оснащення виробництва. Важливо підкреслити, що основні засоби протягом строку дії до-говору перебувають на балансі лізингової фірми, а платежі, які сплачуються їй, зараховуються до валових витрат малого підприємства і відповідно зменшується сума, яка оподатковується. Недоліки лізингу — він не створює права власності; його вартість може бути більшою від вартості кредиту на придбання обладнання. Мале підприємство може також орендувати основні засоби на контрактній основі. За таких умов мале підприємство використо-вує основні засоби з мінімальними витратами, оскільки їх ремонт та обслуговування здійснюється за рахунок коштів орендодавця. Перевага орендного методу фінансування основних засобів полягає в тому, що таке фінансування можна отримувати від декількох постачальників, що зменшує частку заборгованості перед кредитором. Крім того, у разі банкрутства малого підприємства кредитори зберігають своє майно і його вартість, оскільки воно передано в оренду. Фінансування основних засобів малих підприємств на основі орендним методом може здійснюватися за такими принципами. По-перше, на пайових засадах, тобто кредитор вимагає від малого підприємства сплатити визначену суму грошових коштів. По-друге, у випадку неплатоспроможності малого підприємс-тва протягом певного періоду кредитор, зокрема Фонд державного майна, має право перепродати основні засоби іншому покупцю. Але такі умови мають бути обумовлені договором оренди між малим підприємством та Фондом державного майна. По-третє, під час укладення договору оренди встановлюється корисний строк експлуатації основних засобів, що дає можливість визначити строк сплати вартості основних засобів та суму залишкової вартості цих засобів до кінця строку договору. За цією залишковою сумою вартості основні засоби можуть переходити у власність малого підприємства. Один з прийнятних варіантів фінансування оборотних активів для малих підприємств — факторингові операції. Факторинг можна визначити як діяльність факторингової фір-ми або факторингового відділення комерційного банку щодо стягнення грошових коштів з боржника свого клієнта й управління його борговими вимогами. Факторинг особливо ефективний для підприємств малого біз-несу як форма фінансування оборотних активів. Він дає можли-вість працівникам сконцентрувати увагу на виробничих пробле-мах і максимізації прибутку, прискоренні отримання платежів за відвантажену продукцію, гарантує повне погашення заборгова-ності, знижує витрати на реалізацію продукції. Використання факторингу гарантує оплату відвантаженої продукції, позбавляє постачальників необхідності брати додатко-ві надто дорогі кредити комерційного банку. Усе це сприятливо впливає на фінансовий стан малого підприємства. Витрати на послуги комерційних банків за факторингові опе-рації можуть бути різними: 1) сплата авансами процентів; 2) застосування овердрафту, тобто кредитування дебетового сальдо поточного рахунка малого підприємства; 3) сплата комісійних винагород з доходу після продажу про-дукції. Другий варіант фінансування оборотних активів — дисконту-вання рахунків-фактур малих підприємств, тобто рахунки-фак-тури продаються комерційному банку з обумовленою знижкою. Дисконтування відрізняється від факторингових операцій тим, що комерційний банк відсотки за послуги не отримує, а на суму дисконту зменшує вартість продукції, що зазначена в платіжних документах, які приймає банк для сплати за мале підприємство. Для фінансування оборотного капіталу може використовува-тися товарний кредит, який надається постачальником. Це важ-ливе джерело короткострокового кредитування оборотних акти-вів малого підприємства. Згода надати такий кредит залежить від фінансової стійкості малого підприємства. Постачальники мате-ріальних цінностей, як правило, надають такий кредит на строк руху платіжних документів від постачальника до покупця і назад, тобто кредит під розрахункові документи. Але в умовах інфляції постачальники вимагають попередньої оплати або розраховувань готівкою. Для фінансування оборотних активів може застосовуватися продаж матеріальних цінностей у розстрочку, але з виплатою ві-дсотків, які перевищують рівень інфляції. Строк такого кредиту залежить від значної кількості чинників, зокрема виду малого пі-дприємства, його фінансового стану, партнерських відносин, ав-торитету самого керівника, ринку збуту продукції тощо. Одним з видів оборотних активів малого підприємства є гро-шові кошти, які потребують контролю та регулювання їхнього руху. Якщо мале підприємство має на поточному рахунку значну кількість грошових коштів, то воно втрачає частку прибутку, яку могло отримати за період їх інвестування. Одним з методів контролю за станом готівки є визначення ко-е¬фіцієнта співвідношення готівки до загальної суми оборотних активів за такою формулою: де КГ — коефіцієнт готівкових коштів; ГК — грошові кошти на поточному, валютному рахунках, у касі підприємства; Оа — загальна сума оборотних активів. Приклад: Станом на перше січня відповідно до балансу малого підприємства сума його грошових коштів становить 16,5 тис. грн, загальна сума оборотних активів — 322,6 тис. грн. Визначаємо коефіцієнт готівкових коштів: де В — виручка від реалізації продукції. Наведений коефіцієнт характеризує швидкість обороту гро-шових коштів. Високий показник обороту грошових коштів свід-чить про ефективність їх використання. Збільшення швидкості обороту грошових коштів дає змогу розширювати виробництво та веде до збільшення оборотного капіталу. Це скорочує витрати обігу та збільшує прибуток. Звідси прискорення оборотності грошових коштів дає можливість одержати додатковий прибуток. У процесі господарської діяльності виникає дебіторська заборгованість. Чим вона більша, тим менше грошових коштів надходить на поточний рахунок малого підприємства. З огляду на це фінансовий менеджер повинен уміти управляти дебіторською заборгованістю. По-перше, необхідно визначити строки та суму простроченої дебіторської заборгованості, яка залежить від тривалості вироб-ничого циклу підприємства — покупця, оскільки чим триваліший цикл виробництва, тим триваліший строк погашення заборгова-ності цими підприємствами. По-друге, періодично слід переглядати граничну суму відван-таження продукції покупцям, ураховуючи їх реальний фінансо-вий стан. По-третє, покупцям за дострокову оплату платіжних доку-ментів надавати знижку. З метою поліпшення стану дебіторської заборгованості необхідно: 1. Систематично контролювати співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей. Значне перевищення дебіторсь-кої заборгованості над кредиторською створює загрозу фінансо-вій стійкості малого підприємства і потребує додаткового залу-чення грошових коштів в обіг. 2. По можливості збільшувати кількість покупців з метою зменшення ризику несплати монопольним покупцем. 3. Своєчасно контролювати стан розрахунків за прострочени-ми заборгованостями.
Термінологічний словник основних понять
Бюджет грошових коштів — плановий документ, який відображає майбутні надходження і платежі грошових коштів. Виручка від реалізації продукції — грошові кошти, які надійшли на поточний рахунок підприємства за відвантажену покупцю продукцію. Дебіторська заборгованість — рахунки, за якими належить спла-тити грошові кошти за поставки продукції в кредит. Дисконтування капіталу — приведення величини вкладеного ка-піталу різного періоду до величини сумірної в часі. Дисконтування доходу — це приведення величини доходу до мо-менту вкладання капіталу. Овердрафт — вид короткострокового кредиту, який надається шляхом списання коштів понад залишок на поточному рахунку підприємства, унаслідок чого утворюється дебетове сальдо. Оренда — надання якого-небудь майна в тимчасове користування за відповідну плату на підставі договору. Фінансовий лізинг — це передавання майна в оренду згідно з договором з наступним викупом об’єкта лізингу.
|