|
При вивченні цієї теми насамперед необхідно розглянути порядок ведення особових рахунків платників податків. Вони відкриваються щорічно з метою обліку нарахованих та фактично сплачених сум податків і обов’язкових платежів. Особові рахунки відкри¬ваються на кожен вид платежу для діючих підприємств — з початку року, для новостворених — з моменту взяття на облік. У них зазначаються суми нарахованих податків, фактично сплачених, та виводиться сальдо розрахунків (переплата або недоїмка). Слід запам’ятати, на підставі яких документів проводяться за-писи в особових рахунках про нараховані та фактично сплачені платежі. Записи про нарахування платежів в особових рахунках прово-дяться на підставі таких документів: 1) податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних пові-домлень, довідок про авансові платежі; 2) рішень начальника чи заступника начальника податкового органу за актами перевірок; 3) рішень Державного комітету по контролю за цінами; 4) постанов Державного комітету по стандартизації, метроло-гії та сертифікації та інших контролюючих органів, якщо це пе-редбачено відповідними законодавчими актами. Подані платниками документи реєструються в канцелярії, по-тім передаються до відділу обліку для проведення відповідних записів у картках особових рахунків. Записи про суми фактичних надходжень до бюджету прово-дяться на підставі таких документів: 1) виписок з особових рахунків банків з додатками копій пла-тіжних доручень на перерахування коштів з рахунку платника на рахунок бюджету; 2) копій платіжних доручень відділень Ощадбанку України та повідомлень до них у разі приймання платежів готівкою; 3) талонів поштових переказів (при сплаті платежів через установи зв’язку). Наступне питання, якому слід приділити увагу під час ви-вчення цієї теми, стосується недоїмки та порядку її стягнення. Недоїмка стягується з нарахуванням пені. Тож порядок стягнення передбачає визначення розміру пені й терміну її нарахування. Усі податки та інші обов’язкові платежі в залежності від роз-міру пені можна умовно поділити на дві групи: 1) податки та збори, за якими розмір пені відповідними зако-нодавчими актами не встановлений; 2) податки та збори, за якими розмір пені встановлений відпо-відними законодавчими актами. Для податків першої групи розмір пені розраховується вихо-дячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла в період наявності недоїмки, шляхом ділення на кількість днів у звітному році. Отже, якщо ставку НБУ умовно позначити — Снбу, то одноденний розмір пені (Рn) можна вира-хувати за формулою: Рn = Снбу ´ 120/100 : 365. Слід зазначити, що розрахункова кількість днів у році, яка за-стосовується для обчислення розміру пені, може змінюватися. Показник 365 днів застосовується з березня 1999 року. До цього часу розрахункова кількість днів у році дорівнювала 360 дням. Види податків, за якими розмір пені розраховується вихо-дячи з 120% ставки НБУ: ПДВ Акцизний збір Податок на прибуток Плата за спецвикористання лісових ресурсів Плата за спецвикористання прісних водних ресурсів Плата за використання надр при видобуванні корисних копа-лин Рентна плата за нафту та природний газ Податок з власників транспортних засобів Збір за геологорозвідувальні роботи Місцеві податки та збори. Види податків, за якими розмір пені встановлений відпові-дними законодавчими актами: Прибутковий податок з громадян — подвійна ставка НБУ Плата за землю — 0,3% від суми недоїмки Державне мито — 0,2% від суми недоїмки Якщо термін нарахування пені відповідними законодавчими актами не встановлений, то пеня нараховується щомісяця станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним, тобто за всі дні зві-тного місяця. Пеня, термін нарахування якої визначено законо-давством, нараховується за цей термін та стягується за підсумка-ми місяця, в якому нарахована. Наприклад, за податком на прибуток або ПДВ у звітному місяці буде проведено стільки на-рахувань, скільки разів надійшли кошти на погашення податкової заборгованості. Підсумок за місяць визначається як сума нара¬хувань за всі дні звітного місяця. Слід звернути увагу, що пеня не нараховується на пеню та на адміністративні штрафи. Далі розглянемо порядок стягнення недоїмки та пені. Так, при надходженні сум на сплату податків і зборів недоїмка погашається за термінами її утворення. У разі непогашення заборгованості перед бюджетом суми недоїмки стягуються в безспірному порядку за розпорядженнями відповідно до рішення органів державної податкової служби за весь час ухиляння, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Заходами безспірного стягнення недоїмки є: 1) списання в дохід бюджету сум, які є на поточному рахунку недоїмника в установі банку та на окремих рахунках і акредити-вах, відкритих за рахунок недоїмника; 2) звернення стягнення на суми, що належить одержати недо-їмникові від його дебіторів; 3) звернення стягнення на суми, які виділяються підприємст-вам у порядку бюджетного фінансування та на інші суми, що пі-длягають виплаті недоїмникові з бюджету. При відсутності коштів стягнення недоїмки за платежами мо-же бути звернено на майно підприємств. Так, з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про пі-двищення відповідальності за розрахунки з бюджетом та цільо-вими фондами» від 4 березня 1998 року за № 167 встановлено податкову заставу як засіб забезпечення погашення платником податкової заборгованості. Такою заставою є все майно та май-нові права платника податку незалежно від суми боргу. Платник, майно якого перебуває в податковій заставі, має право користу-ватися ним на свій розсуд, але відчуження такого майна може бути проведено лише за письмової згоди податкових органів, крім товарів в обороті, що реалізуються за цінами, не нижчими від звичайних. Податкова застава припиняється з погашенням або списанням податкової заборгованості. Деякі особливості має порядок стягнення недоїмки з громадян України та іноземних громадян, а саме: таке стягнення може бути проведене лише за рішенням суду чи за виконавчими напи-сами нотаріусів. Суми пені, нараховані у звітному місяці, підлягають щомісяч-ному стягненню з основного рахунка платника у безспірному по-рядку за інкасовим дорученням, відповідно до рішення податко-вого органу. У зв’язку з цим державні податкові органи зобов’я-зані не пізніше шостого робочого дня після одержання виписки банку за останній день звітного місяця подати до установи банку інкасове доручення на стягнення у безспірному порядку нарахо-ваної суми пені. У разі недостатності коштів на основному раху-нку для погашення пені платник зобов’язаний протягом трьох робочих днів перерахувати залишки коштів з інших рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення зазначеної забор-гованості. У продовження цієї теми слід розглянути також такі шляхи лі-квідації податкової заборгованості, як розстрочка, відстрочка, списання та реструктуризація. Необхідно з’ясувати суть цих по-нять та проаналізувати чинне законодавство з цих питань. Базо-вим нормативним документом для вивчення цієї теми є Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за № 8—93 «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів».
|