Бюджетне обмеження споживача формують його
доход і ціни товарів і послуг.
Мікроекономічна модель бюджетного обмеження
визначає множину наборів товарів, доступних
споживачу, тобто враховує його фінансові
можливості, і має назву „модель можливого”.
Загальні видатки на придбання товарів і в
межах певного доходу споживача визначаються
рівнянням бюджетного обмеження: ,
де – ціни товарів, - кількості товарів.
Розв’язавши це рівняння відносно , можемо
обчислити різні варіанти наборів товарів:
Наприклад, якщо тижневий доход споживача
складає 80 грн. і цілком витрачається на
покупку двох товарів, ціни яких =1 грн., а = 2 грн.,
то він може вибрати будь-який кошик з такими
наборами (табл. 4.2):
Таблиця 4.2.
Набори
|
А
|
Б
|
В
|
Г
|
Д
|
Товар
|
0
|
20
|
40
|
60
|
80
|
Товар
|
40
|
30
|
20
|
10
|
0
|
Графічно ці набори благ відображає пряма з
від’ємним нахилом, яка називається бюджетною
лінією або лінією бюджетного обмеження (рис.
4.4).
Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків.
Вона показує межу між можливим і неможливим.
Всі точки, розташовані на бюджетній лінії або
під нею, досяжні для споживача, всі точки над
бюджетною лінією – недосяжні. Точки на
бюджетній лінії характеризують множину
комбінацій товарів і , видатки на які не
перевищують в сумі доходу споживача.
Лінія бюджету переривається в точці А що
відповідає кошику, який включає максимальну
кількість товару , яку можна купити на доход у
80 грн. Пересуваючись по лінії бюджету донизу
від точки А до точки Д, споживач змінює
комбінацію товарів у кошику, збільшує витрати
на товар і зменшує витрати на товар . Точка Д
на горизонтальній осі відповідає кошику з
максимальною кількістю товару , яку можна
купити, якщо витратити на нього весь тижневий
доход. Бюджетне обмеження показує компроміс,
на який повинен піти споживач при виборі між
двома товарами: щоб одержати додаткову
одиницю одного товару, він повинен
відмовитись від певної кількості іншого.
Пропорції можливої заміни одного товару
іншим визначаються за допомогою кутового
коефіцієнта . В границях незмінного бюджету
збільшити видатки на купівлю додаткових
одиниць товару можна лише на суму, яка
зекономлена завдяки відмові від купівлі
певної кількості товару . І навпаки. В обох
випадках повинна виконуватись умова: або
звідки Отже, співвідношення заміни показує
відносна ціна товару. Чим більшою є ціна
товару , тим від більшої кількості товару
доведеться відмовитись споживачеві, щоб
придбати додаткову одиницю товару .
Зміна доходу споживача та ринкових цін
товарів змінюють купівельні можливості
споживача. Зміна доходу змінює місце точок
перетину бюджетної лінії з осями координат,
оскільки змінюється відношення та , але
незмінним залишається нахил бюджетної лінії,
оскільки співвідношення цін , залишаються
незмінними. Якщо доход зростає до 160 грн., то
обидві точки перетину зміщуються вгору (рис.
4.5), лінія бюджету переміщується паралельно
вгору . Зменшення бюджету до 40 грн. переміщує
бюджетне обмеження відповідно донизу .
Зміни у цінах
впливають на бюджетну лінію по-різному, в
залежності від того, на який товар і в якій
пропорції вони змінюються (рис. 4.6).
Якщо
змінюється ціна одного товару за незмінної
ціни іншого і сталому доході, бюджетна лінія
змінює кут нахилу внаслідок зміни
співвідношення цін . Вона обертається навколо
точки переривання того товару, ціна якого не
змінилася. У ситуації, коли ціни товарів і
доход змінюються одночасно і пропорційно,
лінія бюджету не змінить свого положення.
Узагальнимо властивості бюджетної лінії:
§ бюджетна лінія показує множину можливого
вибору споживчих кошиків;
§ бюджетна лінія має від’ємний нахил – це
означає, що споживач готовий відмовитись від
певної кількості одного товару заради
додаткового споживання іншого. Пропорції
заміни показує співвідношення цін (відносні
ціни товарів);
§ зміна доходу споживача зміщує бюджетну
лінію паралельно вгору або вниз, відповідно
збільшуючи або зменшуючи купівельну
спроможність споживача;
§ зміна ціни одного з товарів змінює кут
нахилу бюджетної лінії, що також впливає на
купівельну спроможність споживача.
Розглянувши мету та обмеження споживача,
проаналізуємо взаємодію цих складових, в
результаті якої споживач приймає рішення про
вибір конкретного кошика.
|