|
Часові
періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони
враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері
виробництва. Особливості реакції попиту та пропонування за часовими
періодами ілюструють рис. 3.2 і 3.3.
Розрізняють три часових періоди:
· найкоротший (миттєвий) період - m- це період часу, протягом
якого у попиті чи пропонуванні не відбувається жодних змін: ні продавці,
ані покупці не встигають відреагувати на зміну ціни. Попит і
пропонування є абсолютно нееластичними, відповідні криві є вертикальними
прямими (Dm, Sm).
· короткостроковий період - s - це період часу, протягом якого
відбувається часткова адаптація виробників і споживачів до зміни ціни, а
попит і пропонування стають більш еластичними. Виробничі потужності
залишаються незмінними, але виробники можуть збільшити випуск продукції
за рахунок більш інтенсивного їх використання. Споживачі можуть знайти
замінники певного товару або обмежити споживання. Попит і пропонування
стають більш еластичними (криві DS, SS).
· довгостроковий період – l – це період, достатній для повної
адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни. За цей період виробники
можуть розширити виробничі потужності. Споживачі можуть змінити смаки і
уподобання. Попит і пропонування стають надзвичайно еластичними (криві
DL, SL ).
Пристосування
ринку до змін у пропонуванні ілюструє рис. 3.4. Початкова рівновага
встановлюється в точці , рівноважна ціна . При зменшенні пропонування
до у короткостроковому періоді точка рівноваги поступово переміщується
вздовж кривої попиту до . Оскільки короткострокова крива є
досить стрімкою, попит нееластичний, ціна різко зростає з до , а
обсяг попиту знижується незначно, з до . Різке зростання ціни
спонукає споживачів до заміни дорогого товару дешевшим. З перебігом часу
покупці змінюють свої смаки, знаходять все більше замінників.
Довгострокова крива попиту стає пологішою, а попит – більш еластичним.
Рівновага зміщується у точку вздовж кривої пропонування . При цьому
ціна знижується з до , а обсяг попиту значно зменшується до .
Пристосування
ринку до змін у попиті ілюструє рис. 3.5. Початкова рівновага
встановлюється в точці на перетині кривих попиту і пропонування ,
значна крутизна якої демонструє його нееластичність у короткостроковому
періоді. Припустимо, що доходи населення зросли, крива попиту
зміщується праворуч у положення . Точка рівноваги переміщується
вздовж короткострокової кривої пропонування до, ціна стрімко зростає
до , а обсяг пропонування збільшується незначно – до , оскільки
виробники можуть збільшити виробництво лише за рахунок його
інтенсифікації.
Поступово виробники нарощують потужності, і крива пропонування у
довгостроковому періоді стає пологішою. Точка рівноваги переміщується
до вздовж нової кривої попиту , рівноважна ціна знижується до , а
рівноважний обсяг продукції зростає до . Отже, як і в попередньому
випадку, в короткостроковому періоді в першу чергу відстежується реакція
ціни, значне підвищення якої сигналізує виробникам, що нарощувати
виробництво вигідно.
Загалом аналіз пристосування ринку до змін у попиті та
пропонуванні показує, що у короткостроковому періоді на ці зміни
найбільше реагує ціна, у довгостроковому періоді – обсяги продукції; а
еластичність попиту і пропонування за ціною у довгостроковому періоді є
значно вищою, ніж у короткостроковому.
|