|
Практика свідчить, що об’єкти управління при ринковій еко-номіці, коли діє широка конкуренція, не можуть весь час ефекти-вно функціонувати, якщо сучасні засоби електронної обчислюва-льної та інформаційної техніки не використовуватимуться в усіх процесах оперативного збирання та обробки інформації як на об’єктах управління, так і під час обміну інформацією між суб’єктами такої економіки. ПЕОМ, що використовуються як АРМ користувачів, одержу-ють подальший широкий розвиток, як прогресивний метод орга-нізації в ритмі виробництва збирання та обробки, зберігання й оперативного видавання за безпаперової технології об’єктивно необхідної для управління інформації. Проте, коло питань, які вирішуються за допомогою цих АРМ, ще не велике. Можливості АРМ, особливо універсальних, для зазначеної мети в недалекому майбутньому будуть безмежні, коли одержать належний розвиток інформаційні канали та мережі. Зразок зв’язку універсального АРМ користувача недалекого майбутнього, створеного на базі інтеграції різних типів інформаційного устаткування, каналів зв’язку і мереж за безпаперової технології, наведений на рис. 9.1. Одержать подальший розвиток і експлуатаційні можливості ПЕОМ, з’являться для широкого використання монітори на рід-ких кристалах, з плоским екраном по діагоналі, неймовірно вели-кими обсягами пам’яті тощо. Будуть доступні для введення інформації в ПЕОМ, окрім традиційних, такі методи, як з голосу, наприклад, за допомогою мобільного телефону, картинкою і гра-фікою, сигналами. Будуть удосконалені методи безпосереднього введення тексту, міжмашинного обміну інформацією. Викорис-тання компактних дисків (СD) для тривалого зберігання інформа-ції зробить таку ПЕОМ по суті «бездонним» сховищем. Такий самий розвиток одержує і виведення інформації з ПЕОМ — крім традиційних методів, голосом, наприклад, на мобільний телефон, сигналами тощо. Подальший розвиток дістануть канали зв’язку та мережі. Це: • локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа; • фінансово-розрахункова або електронна комп’ютерна мере-жа; • телевізійна інформаційна мережа; • радіоінформаційна мережа; • глобальна комп’ютерна інформаційна мережа; • державна інформаційна мережа; • міжвідомча інформаційна мережа; • відомчі (галузеві) інформаційні мережі; • інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мис-тецьких та інших інфраструктур; • інформаційні мережі підприємств і фірм; • фізичні особи, що діють самостійно і мають змогу одержувати інформацію від любої із зазначених мереж або передавати її в ці мережі.
Коротко розглянемо суть зазначених мереж. Локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа є внутріоб’єктною. Введення і виведення інформації голосом, особливо, якщо це буде здійснюватись, наприклад, за допомогою мобільного телефону, значно підвищить коефіцієнт її корисної дії. Фінансово-розрахункова, або як її називають ще електронна, комп’ютерна тощо мережа є засобом для розрахунків, що здій-снюються між об’єктами управління — партнерами, між ними та державою тощо. Не виключено, що через цю мережу можна буде одержувати необхідну інформацію про фінансовий стан партне-рів банків, особливо про стан їхньої ліквідності, а також про ринок цінних паперів, валют тощо. Крім того, ця мережа може використовуватися для електронного зв’язку між партнерами — юридичними і фізичними особами. Телевізійна інформаційна мережа. Випуск телевізійної газети «ВСЕ — ВСІМ» це лише початок інформаційно-рекламного обслуговування клієнтів. Не виключена можливість, що ця мере-жа, як найрозповсюдженіша і дешева, надаватиме рекламну інформацію і з соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур безпосередньо на ПЕОМ. Може бути використаною для електронного зв’язку. Радіоінформаційна мережа. Рекламна діяльність цієї мережі відома. Проте, коли ця інформація буде безпосередньо сприйма-тися ПЕОМ, то коефіцієнт корисної дії мережі значно зросте. Глобальна комп’ютерна інформаційна мережа. Однією з таких мереж є міжнародна комп’ютерна мережа Internet, яка діє і в Україні. До глобальних можна віднести і такі умовно названі інформаційні мережі України: державна, міжвідомчі, відомчі (га-лузеві) та інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур, які в свою чергу, можуть під’єднуватись і до міжнародних мереж. Локальні фірмові (внут-ріоб’єктні) мережі також можуть підключатися як до глобальних українських, так і до міжнародних мереж. Глобальна комп’ютерна мережа Internet — це (якщо можна так сказати) несистематизований набір підімкнутих і взаємо-пов’язаних комерційними каналами зв’язку сотні мільйонів сер-верів, як правило, великої потужності, що належать юридичним і фізичним особам. Обсяги інформації в цій мережі постійно на-громаджуються, Internet також стрімко поширює свої межі. Стру-ктура інформації в мережі невпорядкована, тому що вона занадто різна за природою та походженням. Проте формується вона на серверах за єдиними методиками і в рамках сервера структурована. У зв’язку з цим доступ до інформації — ускладнений і здійснюється за інструкцією з навігації в Internet. Це в основному — ключові слова та спеціальні (специфічні) адреси. Кожна організація, фірма, об’єднання тощо та фізичні особи можуть стати, за бажанням, клієнтами Internet. Кількість клієнтів, які поповнюють інформацію в мережі і споживають ту, яка там міститься, постійно зростає. В 30-у річницю свого існування (1999) Internet налічував понад 200 млн. користувачів, у тому числі 100–120 тис. в Україні. За останній час в Internet з’являються «електронні бібліотеки» фізичних осіб, які користуються широкою популярністю, елект-ронний зв’язок, в тому числі доступ до нього без комп’ютера, а за допомогою спеціального телефона, бездротова доставка покупцям банківських документів тощо. Таким чином, глобальна комп’ютерна мережа Internet з погля-ду інформаційної насиченості — всебічний і безмежний напов-нювач, що постійно зростає. А проте не виключено, що й інші міжнародні комп’ютерні мережі в недалекому майбутньому скла¬датимуть цій мережі конкуренцію, що є природним для ринкових відносин. Державна інформаційна мережа. Основними функціями цієї умовно названої мережі може бути єдине висвітлення державної ділової інформації: законодавчих, розпоряджувальних та інших нормативних актів на законодавчому рівні. Крім того, сюди мож-на віднести інформацію про структурні перебудови державного апарату, кадрові зміни, структуру бюджету та хід його викорис-тання, міжнародні стосунки й т. ін. Постачальниками цієї інфор-мації є інформаційні структури Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Прокуратури, Міністерства юстиції тощо. Значна доля інформації може надхо-дити й від місцевих органів влади. Контури цієї мережі вже діють. Це — інформаційно-пошукова система «Законодавчі та нормативні акти України» (Інформацій-но-аналітичний центр «Ліга»), яка діє поки що самостійно. Глобальна мережа, справді, може діяти й самостійно, але буде економічно вигіднішим, якщо вона входитиме, наприклад, до мережі Internet. Міжвідомча інформаційна мережа. Функції цієї мережі схожі з функціями державних і відомчих (галузевих) мереж. Конту-рами цієї мережі можна назвати інформаційно-пошукову систему «Право» при інформаційному центрі Верховної Ради України, систему, організовану фірмою «Юридичні інформаційні системи» (ЮІС) тощо. Відомчі (галузеві) інформаційні мережі. Ці мережі повинні забезпечувати прямий оперативний і надійний зв’язок з підлег-лими організаціями та установами при передачі насамперед ві-домчої ділової інформації — директив і вказівок на основі безпа-перової технології, а також для здійснення контролю за їх виконаннями. Наприклад, керівник верхнього рівня прийняв пев-не рішення для підлеглих структур. Спочатку на ЕОМ створюється текст (повідомлення) і постійно діючі списки-реєстри адрес-одержувачів різних рівнів і призначень.
New Year 2012
Вказаний текст автоматично передається відповідним адресатам на їхні ЕОМ або термінали. Про те, що повідомлення (текст) адресат одержав, він також автоматично відправляє підтвердження (див. рис. 5.1). Одержаний текст, за необхідності, може бути відразу ж об-роб¬лений і переадресований підпорядкованим організаціям-одер-жувачам. Вигідність такого методу зв’язку очевидна. Крім того, користувачі цієї мережі матимуть доступ до широкої галузевої інформації — про стан галузі в цілому та її частин, перспективи їх розвитку тощо. Не виключено, що відомча мережа може бути приєднана до глобальної мережі (державної, Internet тощо). Інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур. Це найперспективніші і наймасовіші служби інформації. Вони повинні через сервери, що входять до цих мереж, забезпечувати передусім населення соціа-льно-побутовою, культурно-мистецькою та іншою всебічною ін-формацією, що характеризувала б різні сфери життя. Це: • відомості про розклад руху повітряного, морського, залізничного та автомобільного транспорту; • відомості про наявність квитків до театрів, кінотеатрів, кон-цертних зал, їх ціни та ін.; • наявність вільних місць у готелях та ресторанах; • питання обміну житлової площі; • наявність того чи того товару в продуктовому чи промтоварному магазині та його ціну, а при його відсутності — інформація про можливість замовити з доставкою додому тощо; • склад та метод приготування того чи іншого кулінарного ви-робу домогосподаркою; • відомості з бібліотек про наявність у них того чи іншого літературного твору, наукових звітів, матеріалів конференцій, доповідей, промов тощо; • технічні характеристики виробів, машин, приладів і т. д. і т. ін. Ці мережі можуть приєднуватися (входити) до глобальних ме-реж державного чи міжнародного типу. Інформаційні мережі підприємств і фірм. Будучи приєдна-ними до глобальних мереж, ці об’єкти управління через свої сер-вери, по-перше, одержуватимуть з інших мереж всю необхідну для них інформацію; по-друге, видаватимуть в інші мережі інфо-рмацію про свої об’єкти, їхній стан, продукцію, кадри, перспек-тиви розвитку та іншу рекламну інформацію. Фізичні особи. Сучасну ПЕОМ, яка перебуває в індиві-дуальному користуванні, можна без проблем під’єднати до будь-якої мережі, в тому числі і до міжнародної глобальної Internet. А це означає, що користувач (фізична особа) може передавати в мережу свою інформацію, а також одержувати за відповідну плату будь-яку інформацію, що в ній функціонує. Швидкий розвиток електронної обчислювальної та інформа-ційної техніки і методів її застосування дозволить оперативно і на якісно вищій основі використовувати всю необхідну інформа-цію для управління й задоволення потреб населення. Крім того, для населення, а також для юридичних і фізичних осіб важливе значення має електронний зв’язок, який діє в зазначених мере-жах. За допомогою цього зв’язку можна надсилати адресатові, зв’язаному з мережею, будь-яке послання відкритого і закритого змісту, і адресат одержить його дуже швидко.
|