|
|
У категорії матеріалів: 235 Показано матеріалів: 201-235 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Відмінні від позицій меркантилізму погляди на
міжнародну торгівлю висунув Адам Сміт. Він довів, що добробут націй залежить не стільки від накопиченого багатства, скільки
від здатності виробляти кінцеві товари та послуги. |
|
Теоретичне розуміння законів торгівлі розпочинається з вивчення меркантилізму — теорії, яка дала змогу
вийти за рамки феодальних тверджень про самозабезпечення і започаткувала
обґрунтування ролі товару в умовах нової господарської системи та економічної
експансії одними країнами інших. |
|
У кожній країні існують свої традиції, норми поведінки і табу. Продавець
повинен добре ознайомитися з тим, що думають споживачі в різних країнах про певні
вироби і як вони користуються цими виробами. Необхідно визначити
національні культурні бар'єри
цільового ринку.
|
Різні країни дуже відрізняються своїм політико-правовим середовищем.
Перш ніж прийняти рішення про те, чи варто починати справу в якійсь конкретній
країні, варто розглянути щонайменше чотири
політико-правових фактори: ставлення до іноземних підприємців, політична стабільність,
монетарні правила та урядова бюрократія. Розглянемо кожен з них по черзі.
|
|
Для сучасного періоду
міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні
взаємозв'язки. |
|
Головною зовнішньою
ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами. |
|
Світовий ринок став закономірним результатом розвитку
внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних
кордонів. |
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування
стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є
наслідком дуже тривалого історичного розвитку. |
|
Ефективність
дії ринкового механізму багато в чому залежить від бажань і волі людей. У
сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються в структурі
прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т. п., що в цілому
визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової
економіки, з одного боку, а з другого — її наслідки регулюються здебільшого
державою. В цілому, завжди існує система інституцій
— формальних і неформальних норм і правил поведінки, що розробляються та
встановлюються державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та
координувати свою діяльність. Розглянемо послідовно найважливіші з них. |
|
Досі ми
вивчали різні характеристики окремих ринків продуктів і ресурсів, аналізували умови рівноваги як для
ринків, так і для окремих економічних агентів (домогосподарств, підприємств і
т. п.). Тобто ми займалися аналізом часткової
рівноваги: щодо окремих ринків — це вивчення рівноважних цін та обсягів
продукції під впливом тих факторів, які діють лише для даного ринку. |
|
Капітал є
ресурсом тривалого користування, що створюється з метою виробництва більшої
кількості товарів і послуг. Сутнісна риса капітального блага полягає в тому, що
воно є водночас і фактором виробництва, і продуктом. Коли йдеться про капітал
як про об’єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів, то мається на увазі не весь
запас капітальних благ, наявний в економіці, а потік нового капіталу, що
з’являється в даний період у виробництві. Підприємства пред’являють попит не
просто на якісь матеріальні капітальні блага, а на тимчасово вільні грошові
засоби, які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину
прибутку від їх використання у майбутньому. Таким чином, якщо мова йде про
ринок капіталу, то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт
купівлі-продажу переходить з рук в руки тимчасово, а тому всі економічні форми
угод тісно переплетені з системою прав власності і дуже різноманітні.
Інструментами ринку капіталу можуть бути і безпосередньо кредитні ресурси, і
цінні папери (акції, облігації, векселі), і різні похідні контракти. |
|
Загальновідомо, що єдиного ринку ресурсів немає,
але існує сукупність взаємозв’язаних ринків — ринку праці, ринку капіталу, ринку
землі тощо. Вивчення кожного з цих ринків розпочинається з аналізу досконалої
конкуренції з подальшим розглядом ринкових структур з недосконалою
конкуренцією. |
|
Монополістична конкуренція — тип ринку, на якому діє велика кількість
невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого
товару. |
лігопольна структура ринку
посідає проміжне місце між монополією та монополістичною конкуренцією, тому
деякі її ознаки не мають однозначного тлумачення, а саме:
· на ринку діє невелика кількість підприємств;
· окреме підприємство може
пропонувати на ринку однорідний або диференційований продукт;
· підприємства мають неоднакову ринкову владу;
· вступ до галузі ускладнений через різні бар’єри;
· може мати місце нецінова конкуренція. |
Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного
продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного
товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно,
підприємство в умовах монополії зветься монополістом,
а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним
ринком. |
виробники товарів пропонують
свою продукцію на ринку, де вони взаємодіють з іншими виробниками, споживачами
та іншими суб’єктами ринкових відносин. Умови взаємодії учасників і ціно-
утворення на ринках залежать від типу ринкової структури. |
|
Розглянемо фактори, що впливають на поведінку підприємства при
прийнятті рішення щодо обсягу продукції, який пропонуватиметься для продажу на
ринку. |
|
У мікроекономіці процес виробництва розглядається
суто функціонально, тобто як процес перетворення вхідного потоку факторів
(ресурсів, витрат) на вихідний потік — готову продукцію з використанням певної
технології виробництва, та описується за допомогою виробничої функції. |
|
Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання
придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість
придбання. |
|
Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на
мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-уречевлені засоби
та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають благами. Переважну більшість благ відносять до категорії
економічних, створених людською працею в результаті альтернативного вибору
використання обмежених ресурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись
власними потребами та наявними коштами. Загальною основою для зіставлення
різноманітних варіантів заведено вважати корисність
благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття суб’єктивне, для
різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться. |
|
Разом із багатогранним прогресом людства розвивається й економічна
теорія, що на сьогодні складається з певних напрямків, кожен з яких виконує
специфічні завдання. Надскладна економічна система досліджується та теоретично
узагальнюється в різних видах аналізу. |
|
Часовий обрій операційної стратегії завжди менше тимчасового обрію загальної стратегії на величину ∆t (різниця між мінімально
необхідним терміном стабільності операційної системи і періодом приходу
істотних інновацій). |
|
Операційний
менеджер, за положенням, знаходиться біля джерел формування мети і стратегії
операційної системи й ефективного управління її ресурсами. І, природно, опрацювання ефективної операційної стратегії залежить
від "гарних" стратегічних і
тактичних рішень операційного менеджера. |
|
Щодо
операційних систем, то під інноваціями варто розуміти
будь-які істотні зміни умов у їх структурі і функціях. Логічно в розвитку інноваційного процесу стосовно операційних систем виділити п'ять аспектів. |
|
У великій гамі параметрів, за допомогою яких намагаються описувати стан систем, у тому числі й
операційних, особливе місце належить
термінам і зусиллям, потребованих для
досягнення загальної чи часткової мети організації. Дані параметри є об'єктом організації і нормування
робіт, виконуваних у рамках тієї
чи іншої операційної системи. Якісна оцінка
таких характеристик можлива лише за використання системного підходу до організації і поліпшення способів виконання регламентованих системою робіт. |
|
При проектуванні та
аналізі ОС основними вихідним показником
є потужність. |
ОС в будь-яккому
вигляді має 2 тенденції свго існування:
― функціонування;
― розвиток; |
|
Ефективність складних
ОС розвивається скачкоподібними і еволюційними циклами, кожен хз яких
ілюструється так званою S-кривою. |
ОС як проектуються,
створюються та експлуатуютьсчя в даний час
належать до різних сфер людської діяльності і характеризуються
зростаючою складністя як у кількісному так і в якісному аспектах. Для
полегшення вивчення ОС необхідно мати їх розгорнуту класифікацію. |
|
|
|