|
У категорії матеріалів: 235 Показано матеріалів: 201-235 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Відмінні від позицій меркантилізму погляди на
міжнародну торгівлю висунув Адам Сміт. Він довів, що добробут націй залежить не стільки від накопиченого багатства, скільки
від здатності виробляти кінцеві товари та послуги. |
Теоретичне розуміння законів торгівлі розпочинається з вивчення меркантилізму — теорії, яка дала змогу
вийти за рамки феодальних тверджень про самозабезпечення і започаткувала
обґрунтування ролі товару в умовах нової господарської системи та економічної
експансії одними країнами інших. |
У кожній країні існують свої традиції, норми поведінки і табу. Продавець
повинен добре ознайомитися з тим, що думають споживачі в різних країнах про певні
вироби і як вони користуються цими виробами. Необхідно визначити
національні культурні бар'єри
цільового ринку.
|
Різні країни дуже відрізняються своїм політико-правовим середовищем.
Перш ніж прийняти рішення про те, чи варто починати справу в якійсь конкретній
країні, варто розглянути щонайменше чотири
політико-правових фактори: ставлення до іноземних підприємців, політична стабільність,
монетарні правила та урядова бюрократія. Розглянемо кожен з них по черзі.
|
Для сучасного періоду
міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні
взаємозв'язки. |
Головною зовнішньою
ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами. |
Світовий ринок став закономірним результатом розвитку
внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних
кордонів. |
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування
стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є
наслідком дуже тривалого історичного розвитку. |
Ефективність
дії ринкового механізму багато в чому залежить від бажань і волі людей. У
сучасному суспільстві вольові відносини його членів закріплюються в структурі
прав, морально-етичних норм, економічних стимулів і т. п., що в цілому
визначає поведінку кожної людини. Ці передумови ефективності ринкової
економіки, з одного боку, а з другого — її наслідки регулюються здебільшого
державою. В цілому, завжди існує система інституцій
— формальних і неформальних норм і правил поведінки, що розробляються та
встановлюються державою, суспільством і дають змогу індивідам структурувати та
координувати свою діяльність. Розглянемо послідовно найважливіші з них. |
Досі ми
вивчали різні характеристики окремих ринків продуктів і ресурсів, аналізували умови рівноваги як для
ринків, так і для окремих економічних агентів (домогосподарств, підприємств і
т. п.). Тобто ми займалися аналізом часткової
рівноваги: щодо окремих ринків — це вивчення рівноважних цін та обсягів
продукції під впливом тих факторів, які діють лише для даного ринку. |
Капітал є
ресурсом тривалого користування, що створюється з метою виробництва більшої
кількості товарів і послуг. Сутнісна риса капітального блага полягає в тому, що
воно є водночас і фактором виробництва, і продуктом. Коли йдеться про капітал
як про об’єкт купівлі-продажу на ринку ресурсів, то мається на увазі не весь
запас капітальних благ, наявний в економіці, а потік нового капіталу, що
з’являється в даний період у виробництві. Підприємства пред’являють попит не
просто на якісь матеріальні капітальні блага, а на тимчасово вільні грошові
засоби, які можна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину
прибутку від їх використання у майбутньому. Таким чином, якщо мова йде про
ринок капіталу, то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт
купівлі-продажу переходить з рук в руки тимчасово, а тому всі економічні форми
угод тісно переплетені з системою прав власності і дуже різноманітні.
Інструментами ринку капіталу можуть бути і безпосередньо кредитні ресурси, і
цінні папери (акції, облігації, векселі), і різні похідні контракти. |
Загальновідомо, що єдиного ринку ресурсів немає,
але існує сукупність взаємозв’язаних ринків — ринку праці, ринку капіталу, ринку
землі тощо. Вивчення кожного з цих ринків розпочинається з аналізу досконалої
конкуренції з подальшим розглядом ринкових структур з недосконалою
конкуренцією. |
Монополістична конкуренція — тип ринку, на якому діє велика кількість
невеликих постачальників, що конкурують між собою за продаж диференційованого
товару. |
лігопольна структура ринку
посідає проміжне місце між монополією та монополістичною конкуренцією, тому
деякі її ознаки не мають однозначного тлумачення, а саме:
· на ринку діє невелика кількість підприємств;
· окреме підприємство може
пропонувати на ринку однорідний або диференційований продукт;
· підприємства мають неоднакову ринкову владу;
· вступ до галузі ускладнений через різні бар’єри;
· може мати місце нецінова конкуренція. |
Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного
продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного
товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно,
підприємство в умовах монополії зветься монополістом,
а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним
ринком. |
виробники товарів пропонують
свою продукцію на ринку, де вони взаємодіють з іншими виробниками, споживачами
та іншими суб’єктами ринкових відносин. Умови взаємодії учасників і ціно-
утворення на ринках залежать від типу ринкової структури. |
Розглянемо фактори, що впливають на поведінку підприємства при
прийнятті рішення щодо обсягу продукції, який пропонуватиметься для продажу на
ринку. |
У мікроекономіці процес виробництва розглядається
суто функціонально, тобто як процес перетворення вхідного потоку факторів
(ресурсів, витрат) на вихідний потік — готову продукцію з використанням певної
технології виробництва, та описується за допомогою виробничої функції. |
Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання
придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість
придбання. |
Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на
мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-уречевлені засоби
та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають благами. Переважну більшість благ відносять до категорії
економічних, створених людською працею в результаті альтернативного вибору
використання обмежених ресурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись
власними потребами та наявними коштами. Загальною основою для зіставлення
різноманітних варіантів заведено вважати корисність
благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття суб’єктивне, для
різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться. |
Разом із багатогранним прогресом людства розвивається й економічна
теорія, що на сьогодні складається з певних напрямків, кожен з яких виконує
специфічні завдання. Надскладна економічна система досліджується та теоретично
узагальнюється в різних видах аналізу. |
Часовий обрій операційної стратегії завжди менше тимчасового обрію загальної стратегії на величину ∆t (різниця між мінімально
необхідним терміном стабільності операційної системи і періодом приходу
істотних інновацій). |
Операційний
менеджер, за положенням, знаходиться біля джерел формування мети і стратегії
операційної системи й ефективного управління її ресурсами. І, природно, опрацювання ефективної операційної стратегії залежить
від "гарних" стратегічних і
тактичних рішень операційного менеджера. |
Щодо
операційних систем, то під інноваціями варто розуміти
будь-які істотні зміни умов у їх структурі і функціях. Логічно в розвитку інноваційного процесу стосовно операційних систем виділити п'ять аспектів. |
У великій гамі параметрів, за допомогою яких намагаються описувати стан систем, у тому числі й
операційних, особливе місце належить
термінам і зусиллям, потребованих для
досягнення загальної чи часткової мети організації. Дані параметри є об'єктом організації і нормування
робіт, виконуваних у рамках тієї
чи іншої операційної системи. Якісна оцінка
таких характеристик можлива лише за використання системного підходу до організації і поліпшення способів виконання регламентованих системою робіт. |
При проектуванні та
аналізі ОС основними вихідним показником
є потужність. |
ОС в будь-яккому
вигляді має 2 тенденції свго існування:
― функціонування;
― розвиток; |
Ефективність складних
ОС розвивається скачкоподібними і еволюційними циклами, кожен хз яких
ілюструється так званою S-кривою. |
ОС як проектуються,
створюються та експлуатуютьсчя в даний час
належать до різних сфер людської діяльності і характеризуються
зростаючою складністя як у кількісному так і в якісному аспектах. Для
полегшення вивчення ОС необхідно мати їх розгорнуту класифікацію. |
|
|
|